Орша
| місто Орша Ворша |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Орша на карті Білорусі | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Область | Вітебська область | ||||
| Перша згадка | 1067 | ||||
| Населення | 125,3 тис. жителів (2004) | ||||
| Географічні координати | 54°30′ пн. ш. 30°24′ сх. д. / 54.500° пн. ш. 30.400° сх. д.Координати: 54°30′ пн. ш. 30°24′ сх. д. / 54.500° пн. ш. 30.400° сх. д. | ||||
| Водойма | Оршиця | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Орша | ||||
О́рша (біл. О́рша, Во́рша) — місто обласного значення у Вітебській області Білорусі, адміністративний центр Оршанського району. Розташоване на південному сході області, у верхній течії Дніпра і його притоки — річки Оршиці, частково на схилах Оршанськой височини в середньому на висоті 180 метрів над рівнем моря.
Зміст |
Історія [ред.]
Місто вперше згадується в 1067 під назвою Ръша. Тоді князь Всеслав Полоцький з двома синами був викликаний князями Ярославичами «на Ршу у Смоленську», перетнув Дніпро на смоленську (ліву) сторону, де був схоплений і посаджений в поруб. Пізніше місто з'являється в межах Мінського князівства князя Гліба Всеславича. Останній між 1104 та 1116 роками побудував в Орші фортецю. У 1119 році Орша перейшла безпосередньо до складу Полоцького князівства. З того часу межа між землею Полоцькою в цілому і Смоленським князівством встановлюється по Дніпру. З 1359 Орша входить до складу Великого князівства Литовського. 8 вересня 1514 місто Орша стало місцем запеклих боїв московської і литвино-руської армій. Литвино-руськими військами командував волинський князь Костянтин Острозький, призначений Великим князем Литовським Сигізмундом Гетьманом Великого князівства Литовського.
Після першого розділу Речі Посполитої в 1772 місто увійшло до складу Російської імперії. У 1776 місто було позбавлене Магдебурзького права. У 1781 був затверджений новий герб міста, що включав символ Російської Імперії і п'ять стріл. У 1812 місто було спалене дотла під час Наполеонівського вторгнення.
У роки Першої світової війни в лютому —жовтні 1918 місто було зайняте німецькими військами. 2 лютого 1919 Орша увійшла до складу Гомельської області Радянської Росії, з 1920 — до складу Вітебської області. Після утворення Радянського Союзу була передана Білоруській РСР в 1924.
Чисельність населення перед Другою світовою війною складала 37 тисяч чоловік. У роки Німецько-радянської війни 16 липня 1941 року місто було окуповане німецькими військами. У Орші було створено декілька таборів, 19 тисяч жителів убито. Звільнено 27 червня 1944 року військами 3-го Білоруського фронту в ході Вітебсько-Оршанськой операції.
Промисловість [ред.]
Орша — значний залізничний вузол у області і країні.
В Орші працюють 26 промислових підприємств, які випускають 13 % всієї промислової продукції і 17 % товарів народного споживання Вітебської області (за даними на період від січня до вересня 2007 року).
З-поміж важливих промислових підприємств міста: льонокомбінат; заводи: верстатобудівний, інструментальний, «Легмаш», ПАК (завод приладів автоматичного контролю) та інші; підприємства будматеріалів, легкої, харчової промисловості.
Визначні пам'ятки і уродженці [ред.]
- Залізнийчний вокзал в Орші;
- Богоявленський монастир (поч. XVII століття);
- Уніатський монастир з бароковою церквою (XVIII століття);
- Музей партизана К. З. Заслонова;
- Меморіальний музей відомого білоруського письменника В. Короткевича, який народився і провів дитинство в місті;
- Краєзнавчий музей.
ЗМІ [ред.]
В місті видаються «Аршанская газета», «Телеком-Экспресс» і «Трибуна текстильщика», працює телерадіокомпанія «Скіф» і Оршанське радіо.
Міста-побратими [ред.]
Люди [ред.]
У місті народились:
- Женевський Валентин Іванович — азербайджанський та український камерний і естрадний співак (баритон), педагог, поет, композитор і продюсер;
- Рильков Дмитро Броніславович — білоруський хокеїст, воротар.
Посилання [ред.]
- http://www.orsha.ucoz.ru
- http://orshagorodmoy.info
- http://orshacomp.ru
- Стаття Orsza у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том VII (Netrebka — Perepiat) з 1886 року (пол.)
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||||
