Таранто
| Таранто Taranto |
|
|---|---|
| Країна | |
| Регіон | Апулія |
| Таранто | |
| Код ISTAT | 073027 |
| Поштові індекси | 74100 |
| Телефонний код | 099 |
| Координати | 40°28′00″ пн. ш. 17°14′00″ сх. д. / 40.46667° пн. ш. 17.23333° сх. д.Координати: 40°28′00″ пн. ш. 17°14′00″ сх. д. / 40.46667° пн. ш. 17.23333° сх. д. |
| Висота | 15 м.н.р.м. |
| Площа | 217 км² |
| Населення | 191 810 - (31-12-2010) |
| Густота | 883,92 ос./км² |
| Розміщення | |
| Влада | |
| Мер | Ippazio Stefàno (11/06/2007) |
| Телефон | 099 4581111 |
| Ел. пошта | comunicazione.urp@comune.taranto.it |
| Офіційна сторінка | |
Та́ранто (італ. Taranto, грец. Taras, Tarantas, сиц. Tàrantu) — прибережне місто в Апулії на півдні Італії; адміністративний центр провінції Таранто; важливий торговельний порт, також відомий як основна база військово-морських сил Італії. Антична назва — Тарент.
Таранто розташоване на відстані[1] близько 430 км на схід від Рима, 80 км на південний схід від Барі.
Місто є третім за величиною континетальним містом Південної Італії — населення становить 193 136 осіб (31-12-2009)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 10 травня. Покровитель — San Cataldo.
Місто є великим морським портом на узбережжі затоки Таранто Іонічного моря.
Залізнична станція, вузол автошляхів.
У місті розвинуті чорна металургія і коксохімія. Значне машинобудування (судно-, верстато-, сільсько-господарсько- і електромоторобудування). Також нафтопереробна, воєнна, цементна, харчосмакова промисловість. Розвинуто рибальство.
Зміст |
Архітектура[ред.]
Серед архітектурних пам'яток — собор ХІІ ст. Таранто, арагонська фортеця, барокова забудова.
Місто засноване 707 р. до н.е. під назвою Тарас.
Демографія[ред.]
Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в Таранто офіційно проживали 2242 іноземці з 89 країн, серед них 890 громадян Євросоюзу та 159 громадян України[3].
Клімат[ред.]
| Місяці | Місяці | Пора | Рік | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Зим | Вес | Літ | Осі | ||
| Темп. макс. (°C) | 12 | 13 | 15 | 18 | 22 | 27 | 30 | 30 | 27 | 22 | 17 | 14 | 13 | 18.3 | 29 | 22 | 20.6 |
| Темп. мін. (°C) | 6 | 6 | 7 | 10 | 14 | 18 | 21 | 21 | 18 | 14 | 10 | 7 | 6.3 | 10.3 | 20 | 14 | 12.7 |
| Опади (мм) | 41 | 42 | 42 | 26 | 22 | 15 | 11 | 14 | 26 | 59 | 53 | 58 | 141 | 90 | 40 | 138 | 409 |
Уродженці[ред.]
- Леонардо Костальйола (*1921 — †2008) — відомий у минулому італійський футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер.
- Люцій Лівій Андронік
Сусідні муніципалітети[ред.]
- Карозіно
- Фаджано
- Фраганьяно
- Гроттальє
- Лепорано
- Массафра
- Монтеіазі
- Монтемезола
- Монтепарано
- Пульсано
- Роккафорцата
- Сан-Джорджо-Іоніко
- Статте
Галерея зображень[ред.]
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ «Демографічний баланс 2009 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 10 березня 2011.(італ.)
- ↑ «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 25 січня 2012.
Джерела та література[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Taranto |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 11., кн. 1., К., 1984, стор. 140
| Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||
