Рієка

Рієка; хорв. Grad Rijeka
	Панорама Рієки
Основні дані
Країна	Хорватія
Регіон	Приморсько-Ґоранська жупанія
Населення	144 043 (2001)
Агломерація	270,000
Площа міста	44 км²
Поштові індекси	51 000
Географічні координати	45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д.Координати: 45°19′47″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д. / 45.32972° пн. ш. 14.43222° сх. д.
Висота над рівнем моря	0 м
Міська влада
Веб-сторінка	rijeka.hr
Мер міста	Войко Оберснель

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Рієка (значення).

Ріє́ка або Ріка (хорв. Rijeka або Rika, італ. Fiume, угор. Fiume нім. Flaum, словен. Reka) — місто в Хорватії, третє за розмірами місто держави після столиці — Загреба і Спліта. Знаходиться в північній частині Далмації, біля півострова Істрія. Населення 144 043 осіб (2001). 80% населення — хорвати. Назва міста перекладається на українську як ріка.^[1]

Рієка є центром жупанії Примор'є-Горські Котар

Загальні дані [ред.]

Місто розташоване при впадінні річки Р'єчини (або Фіумари) в Речську (або Фіумську) затоку, що є частиною затоки Кварнер Адріатичного моря. Історично і досі Рієка — найбільший хорватський порт, як вантажний, так і пасажирський.

Головний прибуток міста — порти, судобудування (верфі належать 3. Maj) і туризм.

Транспорт [ред.]

Паром в Рієцькій гавані

Рієка пов'язана постійним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, Словенії, Італії і деякими європейськими столицями. Місто пов'язано шосе зі столицею, Істрією, Словенією, островом Крк, а також далматинськими містами. Місто має паромне сполучення з найближчими островами, а також із Задаром, Сплітом і Дубровником вздовж далматинського узбережжя.

Через Рієку проходить залізниця Загреб-Рієка-Пула.

Рієка є найбільшим портом в Хорватії. У 2006 році було перевантаженно близько 11 млн. тонн вантажів.

Будівництво автобану A6 Загреб-Рієка було завершено в 2004 році, скорочення шляху до Словенії завдяки автобану A7, було завершено в тому ж році. Рієка має доступ до A8/A9 Істрійський Y завдяки Учкинському тунелю. Важкий проект з високою пропускною здатністю майже готовий до експлуатації. Східна половина цього проекту була здана 15 липня 2006 року, і більш важка західна половина має відкритись у 2008.

За 30 км від міста на острові Крк розташован міждународний аеропорт. У 2005 році він прийняв 130000 пасажирів, у 2008 має прийняти 250000 осіб. З островом Крк далматинське узбережжя біля Рієки пов'язано мостом завдовжки 1430 метров.

Рієка має добре залізничне сполучення з усією Хорватією та міжнародними залізницями. Повністю електрифікована лінія з'єднує Рієку з Загребом, а далі з Копривницею, на угорському кордоні, в рамках міжднародного коридора 5b. Рієка також з'єднана з Трієстом і Любляною окремою електрофікованою залізницею, яка йде на північ від міста. Транспортний законопроект прийнятий парламентом Хорватії в липні 2006 року, передбачав, початок будівництва вздовж коридора 5b, першої в Хорватії високошвидкісної залізниці, зі швидкістю потяга до 250 км/год. Будівництво нової залізниці розпочалось в 2007 году і має завершитись до 2013 року. Мандрівка із Загреба до Рієки, після закінчення будівництва, має тривати 1 годину, замість сьогоднішніх 2 годин. Рієка з'єднана прямим потягом з Мюнхеном в Німеччині та з австрійським Зальцбургом.

Марка незалежної держави Фіуме (Ф'юме) часів правління д'Аннунціо (1919)

Історія [ред.]

Античні часи і середньовіччя [ред.]

В районі міста розташовані багаточисельні неолітичні поселення. В доримський період були зосновані кельтське поселення Тарсатика (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Либурні. Довгий час місто зберігало свій подвійний статус.

В I сторіччі до Р. Х. ці поселення з околицями були завойовані римлянами.

Післе падіння Західної Римської імперії місто захопили готи і лангобарди, пізніше воно приєдналося до франкського королівства.

В VII сторіччі сюди прийшли слов'яни, змішавшися з місцевим романським населенням. Місто входить до складу хорватського королівства, а пізніше до об'єднаної хорватсько-угорської держави, а в 1466 році увійшло до складу австрійських Габсбургів, де він називався Фіуме, або Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями).

Средньовічне місто Рієка було оточено муром і, таким чином, було феодальною фортецею. Фортеця була в центрі міста, на своїй найвищий точці.

Під владою Габсбургів [ред.]

Рієка і околиці у 1900

В складі габсбурзької імперії, а на далі в Австро-Угорщині, місто пребувало до Першої Світової війни, за виключенням періоду 1805—1813 рр., коли місто було окуповано наполеонівськими військами.

В XV — XVIII сторіччях Фіуме мав велике значення для габсбурзької імперії, і був єдиним портом на Адриатиці, в той час як Істрія і майже вся Далмація належали венеціанській республиці. Всі спроби венеціанців захопити Фіуме скінчились нічим.

Місто і порт не втратили своїх провідних позицій і після закінчення наполеонівських війн, коли до імперії були приєднанні колишні венеціанські володіння. В складі Австро-Угорщини за місто, в силу його важливості, йшла уперта боротьба. Він багато раз переходив від Австрії до Угорщини і Хорватії (що мала конституційну автономію в складі Угорщини). В 1870 р. Фіуме остаточно перейшов до Угорщини, став єдиним угорським морським портом. Між Трієстом, що належав Австрії і угорським Фіуме розгорнулось принципіальна конкуренція.

Великий розвиток порту, загальне розширення міждународної торгівлі і зв'язок міста(1873) з угорською і австрійською залізницею сприяло швидкому зростанню населення, з 21000 в 1880 році до 50000 в 1910 році.

Фіуме-Рієка в XX ст. [ред.]

Після першої світової війни місто стало приводом суперечки між Італією (до якої відійшла Істрія) і Королівством сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівством Югославія, до складу якої увійшла Далмація. Обидві держави вважали Рієку-Фіуме власною територією. Паризькі мирні переговори про майбутнє міста, що тривали перші 9 місяців 1919 року були перервані у вересні несподіваним захопленням міста нерегулярними частинами італійського націоналіста і відомого поета Габріеле д'Аннунціо, який проголосив Фіуме вільною державою і затвердив утопічно-соціалістичну (з елементами фашизму) конституцію нової республіки.

Надалі Фіуме-Рієка по Рапалльському договору було оголошено вільним містом (1920—1924), на нього претендували Італія та ЮгославіяВ в 1921 д'Аннунціо поновив військові дії і знов захопив Фіуме; в 1924 місто було анексовано фашистською Італією. Слов'янське населення міста в цей час зазнало переслідувань і асиміляції.

В 1945 Рієка була окупована югославськими військами і офіційно була приєднана до СФРЮ в 1947; на цей раз більшість італійського населення залишило місто, а ті що залишились зазнали утисків.

З 1991 в складі Хорватії.

Пам'ятки [ред.]

Замок Трсат

Міська вежа над входом в старе місто. Прикрашена старовинними барочними годинниками
Стара міська брама — залишки старовинного муру, колись оточуючого місто.
Церква св. Віда (1638) — церков в стилі бароко,освячена на честь заступника Рієки.
Церков св. Ієроніма (готика, 1408 р.), перебудована в 1768 р. в стилі бароко.
Пішоходна вулиця Корзо.
Замок Трсат, побудований на пагорбі на місці старовинного поселення. Церква Богоматері Трсатської (XV століття).