HMS Vectis (D51)
| «Вектіз» | ||
|---|---|---|
| HMS Vectis (D51) | ||
_IWM_SP_000350.jpg) | ||
| Британський есмінець «Вектіз». 1918 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | перший корабель флоту на ім'я «Вектіз» | |
| Корабельня | J. Samuel White & Company, Коуз | |
| Замовлено | 30 червня 1916 | |
| Закладено | 7 грудня 1916 | |
| Спущено на воду | 4 вересня 1917 | |
| Введено в експлуатацію | 5 грудня 1917 | |
| На службі | 1917–1936 | |
| Статус | 26 серпня 1936 року проданий на брухт | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Громадянська війна в Росії * Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 272 т (стандартна) 1 339 т (повна) | |
| Довжина | 91,4 м | |
| Ширина | 8,2 м | |
| Осадка | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 27 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузла | |
| Екіпаж | 110 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk V в установках P Mk.I | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апарати | |
| Зенітне озброєння | 1 × 76-мм гармати QF 12-pounder 12 cwt 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 Mk.II | |
«Вектіз» (англ. HMS Vectis (D51) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої світової війни та Громадянської війни в Росії.
«Вектіз» був закладений 7 грудня 1916 року на верфі компанії J. Samuel White & Company на острові Коуз. 4 вересня 1917 року він був спущений на воду, а 5 грудня 1917 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Історія служби[ред. | ред. код]
У грудні 1917 року есмінець призначили до 13-ї флотилії есмінців Великого флоту. На початку червня 1918 року «Вектіз» провів випробування буксирування дирижабля N.S.3 класу NS, щоб перевірити, чи може дирижабль, у якого закінчилося паливо або який отримав механічну поломку, буксирувати кораблем у морі. Випробування пройшли успішно, «Вектіз» досягав швидкості майже 20 вузлів (37 км/год) з N.S.3 на буксирі.
Після підписання перемир'я з Німеччиною 11 листопада 1918 року, яким було завершено Першу світову війну, «Вектіз» навесні 1919 року включили до складу нового 3-го дивізіону есмінців 2-ї флотилії есмінців. У складі цього формування корабель брав участь у 1919 році в британській кампанії в Балтійському морі проти більшовицьких сил під час Громадянської війни в Росії.
Міжвоєнний час[ред. | ред. код]
31 серпня 1921 року «Вектіз» у складі групи легких крейсерів «Каледон», «Корделіа», «Кастор» та «Кюрасоа» й есмінців «Венеція», «Ванквішер», «Вайолент», «Віцерой», «Віконт», «Вінчелсі» та «Волфхаунд» вийшов у морський похід по Балтійському морю. Британські кораблі пройшли Північне море, канал Кайзера Вільгельма, й увійшли до Балтики, потім відвідали Данциг у Вільному місті Данциг; Мемель у Клайпедському краї; Лієпаю та Ригу в Латвії, столицю Естонії Таллінн, Гельсінкі, Фінляндія; Стокгольм, Швеція; Копенгаген, Данія; Гетеборг, Швеція; і Крістіанія, Норвегія, перед тим, як 15 жовтня 1921 року повернутися через Північне море і закінчити похід у порту Едгар, Шотландія.
21 січня 1925 року у складі угруповання Королівського флоту корабель брав участь у спільних навчаннях з бомбардувальниками Королівських ПС. Група з легких крейсерів «Каледон», «Калліопа», «Керісфорт» та «Кюрасоа», лінійних крейсерів «Худ» і «Ріпалс», а також лінкорів «Раміліз», «Резолюшн», «Рівендж», «Роял Оак» і «Роял Соверін» вели вогонь по списаному британському лінкору «Монарх» як цілі за 50 морських миль (93 км) на південь від островів Сіллі. «Вектіз» вів стрільбу з 4-дюймової (102-мм) гармати по «Монарху». У березні 1925 року він діяв у складі 9-ї флотилії есмінців Атлантичного флоту.
Див. також[ред. | ред. код]
- Insidioso
- USS Aaron Ward (DD-132)
- Незаможник (есмінець)
- HMS Termagant (1915)
- Тачікадзе (1921)
- HMAS Stuart (D00)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- H.M.S. Vectis (1917) [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- HMS Vectis F-06 / D-51 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- HMS Vectis (1917) [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2022. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
- С. А. Балакин. ВМС Великобритании 1914—1918 гг. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 32 с. — (Морская коллекция № 4 / 1995). — 8000 экз.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
