Luftlandegeschwader 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1-ша десантно-транспортна ескадра
Luftlandegeschwader 1
Емблема Люфтваффе
На службі 27 липня 1940 — 9 вересня 1944
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Люфтваффе Люфтваффе
Тип планерна військово-транспортна авіація
Роль перекидання та доставка планерами десанту на поле бою
Чисельність ескадра
Гарнізон/Штаб Гільдесгайм
Війни/битви
Командування
Визначні
командувачі
Густав Вільке
Рюдігер фон Гейкінг
Авіація
Транспорт DFS 230, Ar 65, Avia B-534, Bf 108, Bü 131, Do 17, Do 215, Fi 156, Fw 58, Gö 4, Go 145, Go 242, He 45, Grunau Baby, He 46, He 72, He 111, Hs 126, І-153, Ju 52, Ju 87, Ju 88, Kl 32, Kl 35, Kranich, Me 321, Mü 13, Letov S.328 і RWD-8

1-ша десантно-транспортна ескадра (нім. Luftlandegeschwader 1 (LLG 1) — спеціальна планерна транспортна ескадра Люфтваффе часів Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

1-ша десантно-транспортна ескадра заснована 27 липня 1940 року у Гільдесгаймі шляхом розгортання штабу ескадри та двох авіаційних груп. 22 серпня 1940 року була сформована III група в Брауншвейг-Ваггумі, а потім, у січні 1943 року, IV група в Лангендібаху. У квітні 1943 року групи були розширені з трьох до чотирьох ескадрилей. Групи були оснащені переважно наступними видами летальних апаратів:

  • штаб Do 17 і DFS 230
  • I. група Do 17 і DFS 230
  • II. група Avia B-534 і DFS 230, з квітня 1943 року — Ju 87 і DFS 230
  • III. група Hs 126 як буксирувальний літак і DFS 230
  • IV. група Avia 65 та DFS 230

Після формування ескадри її підрозділи залишалися на своїх базах. Лише у квітні 1941 року I. група змінила аеродром перебування на Танагру у Греції, де готувалася до повітрянодесантної операції на Крит. 20 травня, діючи в першій хвилі, вона доставила на острів німецьких десантників. При посадці багато планерів зламалися. З червня І. група повернулася в Гільдесгайм.

Потім ескадра брала участь у німецько-радянській війні. У битві під Москвою, що почалася 2 жовтня, I група була підпорядкована II авіаційному корпусу 2-го повітряного флоту.

У січні 1943 року штаб, І та ІІ групи передислокувалися до Запоріжжя на півдні Радянського Союзу, звідкіля здійснювали польоти з постачанням до оточених німецьких військ у Сталінградському «мішку». У лютому I, II і IV групи зі штабом ескадри перемістилися на аеродром Керч IV на Керченському півострові. Звідти переправляли німецьких солдатів через Керченську протоку з Кавказу до Криму. У квітні ескадра повернулася на місця базування.

У травні-червні 1943 року штаб ескадри та частини I—III груп перебували в південній Франції з дислокацією у Лезіньяні, Екс-ле-Міль і Валансі.

З лютого-березня 1944 року II і III. групи діяли на Балканах у південно-східній Європі. Базувалися в Зркле і Алібунарі, а з травня також у Крушеваці. Там буксирні літаки Junkers Ju 87 II. групи використовувалися в основному як штурмовики в наземних боях.

9 вересня 1944 року ескадра була розформована, а II. група стала Nachtschlachtgruppe 10, продовжувала літати на своїх Ju 87. Решта колишніх підрозділів ескадри використовувалися на землі в останніх битвах війни.

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Командири I./LLG 1[ред. | ред. код]

Командири II./LLG 1[ред. | ред. код]

Командири III./LLG 1[ред. | ред. код]

Командири IV./LLG 1[ред. | ред. код]

  • ? Вальтер Шерф (нім. Walter Scherf) (1943)

Основні райони базування 1-ї десантно-транспортної ескадри[ред. | ред. код]

Основні райони базування штабу LLG 1[ред. | ред. код]

Основні райони базування I./LLG 1[ред. | ред. код]

Основні райони базування II./LLG 1[ред. | ред. код]

Основні райони базування III./LLG 1[ред. | ред. код]

Основні райони базування IV./LLG 1[ред. | ред. код]

Основні райони базування окремої 17./LLG 1[ред. | ред. код]

Основні райони базування спецгрупи Sondergruppe./LLG 1[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. Частина підрозділу дислокувалася на Пловдиві для проведення десантної операції на Коринфський канал
  2. відома як Einsatzgruppe I./LLG 1 (забезпечувала перекидання бригади Рамке до Африки); частина підрозділу залишилася в Гільдесгаймі (навчальна група I./LLG 1).
  3. 2-й «штаффель» I./LLG 1 перекидав парашутний батальйон «Юнгвірт» з Ліона до Васьє-ан-Веркор, 18.7.44 — 21.7.44; 23.7.44 перекинув війська з Валанса до Васьє
  4. 2./LLG1 залишалася в Гіссені до початку 10.44, коли її перевели до Альтенштадта
  5. 5 липня 1941 року частину 6./LLG 1 переміщено до Зєєраппен з 10 DFS 230; 22.7.41 — до Дюнабурга, 13.9.41 до Пернау для висадки військ на Езель; повернувся додому у вересні 1941 року
  6. з вересня 1942 року — Avia B-534/DFS 230
  7. З вересня до 6 листопада 1943 року 8./LLG 1 перебувала в Норвегії; у грудні 1943 — березні 1944 року частка групи базувалася на Мангейм
  8. Ju 87 використовувалися переважно для повітряної підтримки наземних військ
  9. На шляху перекидання на південний фланг німецько-радянського фронту 7. і 8./LLG 1 тимчасово розміщувалися в Ризі
  10. 8.9.43 р. 12./LLG 1 перемістилася до Оттани (Сардинія) і 11.9.43 р. на Пратика-ді-Маре[it]. Цей підрозділ висадив планерами 1./FJR.7 у Гран-Сассо в Центральних Апеннінах[it] для порятунку Муссоліні. Повернувся до Валансі через кілька днів
  11. Наприкінці листопада 1943 року 10. і 12./LLG 1 перемістилися до Сієни (Італія), через Авіньйон, як Einsatzgruppe III./LLG 1. У лютому 1944 року підрозділ повернувся до Нансі
Джерела
  1. Luftlandegeschwader 1.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Wolfgang Dierich: Die Verbände der Luftwaffe 1935—1945. Gliederungen und Kurzchroniken ein Dokument. Hrsg.: Wolfgang Dierich. Verlag Heinz Nickel, Zweibrücken 1993, ISBN 3-925480-15-3