Коринфський канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°56′04″ пн. ш. 22°59′02″ сх. д. / 37.93444° пн. ш. 22.98389° сх. д. / 37.93444; 22.98389

Коринфський канал
Пам'ятні стели на каналі
Мапа каналу
Побудова каналу 1881 року
Мапа каналу 1888 року
Міст, що затоплюються

Кори́нфський кана́л (грец. Διώρυγα της Κορίνθου) — найкоротший європейський канал довжиною 6,3 км, що з'єднує Іонічне й Егейське моря. Проритий через Істмійський перешийок, що відділяє півострів Пелопоннес від материка. Починається за 2 км на схід від Нового Коринфа в Коринфській затоці, перетинає найвужче місце перешийку (5,8 км) і закінчується в Егінській затоці, поблизу новозакладеного міста Істмії. Ширина 24 м, глибина 8 м. Стіни каналу природного походження, головним чином з вапняку, висота стін досягає 75 м. Через канал перекинуто три мости. Додатково з обох боків каналу функціонують вантажні мости. Також використовуються автомобільні мости, що затоплюються.

Із стародавніх часів робилися спроби побудувати канал в цьому місці. Перша згадка відноситься до VII століття до н. э., коли тиран Корінфа Періандр спробував прорити водний шлях, але зупинив роботи через побоювання про невідповідність рівнів Егейського і Іонічного морів, що загрожувало затопленням земель. Натомість тиран створив простіший і менш дорогий кам'яний скат, що одержав назву «Діолк». Залишки його дотепер існують поряд з каналом. Про прориття каналу думав свого часу ще Нерон. В 67 році н. е. 6 000 рабів почали копати канал, проте після смерті Нерона, його наступник Ґальба зупинив дорогий проект. В 1881 році грецький уряд дав концесію на прориття каналу товариству. Проектування каналу було доручено угорським архітекторам Іштвану Туру і Белу Герстеру, що підготували раніше проект панамського каналу. Будівництво каналу було почато французькою компанією, яка припинила роботу через фінансові труднощі не закінчивши проект. Грецька компанія на чолі з грецьким банкіром і філантропом Andreas Syngrou підхопила проект і закінчила його в рекордні терміни. Експлуатація каналу почалася в 1893 році. Канал дозволив заощадити шлях завдовжки більше 400 км для суден, які огинають Пелопоннес.

В даний час канал частково втратив економічне значення. Через вузькість водного шляху в ньому організований почерговий рух. Канал не можуть проходить крупні океанські судна, чия ширина наближається до 20 м. Також великотонажні судна проходять канал на буксирі, оскільки виникає небезпека розмиву стін. Протягом року канал обслуговує порядка 11 000 суден.

Канал є невід'ємною частиною державної території Греції, суб'єкта міжнародного права. Плавання визначається загальними нормами міжнародного права, що проголошують свободу судноплавства.
В будівництві каналу використовувалась жаб'яча перспектива, про що свідчать круті скелі та достатня близьке розташування, що дозволяє доторкнутись

Посилання[ред.ред. код]