Mars Global Surveyor

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mars Global Surveyor
Художнє зображення Mars Global Surveyor
Основні параметри
COSPAR ID 1996-062A

«Mars Global Surveyor» (англ. Mars Global Surveyor) — безпілотний дослідницький космічний зонд, один з найуспішніших проектів NASA з вивчення Марса. Космічний зонд був запущений 7 листопада 1996 з космодрому на мисі Канаверал за допомогою ракети-носія «Дельта-2». В ході польоту КА подолав 750 млн км за 300 днів і 11 вересня 1997 досяг Марса. До березня 1999 року здійснював орбітальні маневри, щоб у результаті опинитися на круговій полярній орбіті висотою 378 кілометрів, зручної для проведення картографування поверхні Марса.

31 січня 2001 апарат завершив основну місію, але оскільки він все ще залишався працездатним, для нього була запропонована розширена місія. NASA розраховувало, що «Марс Глобал Сервейор» пропрацює як мінімум до грудня 2006. Крім картографування поверхні Марса, «Марс Глобал Сервейор» виконував роль телекомунікаційного супутника для роверів «Спіріт» і «Опортьюніті», ретранслюючи на Землю одержувані ними дані.

30 березня 2004 апарат сфотографував марсохід «Спіріт» і сліди, залишені ним на марсіанській поверхні за 85 днів перебування на планеті.

У квітні 2005 апарат сфотографував апарати «Марс Одіссей» і «Марс-експрес», ставши першим космічним зондом, який відзняв інший апарат, що знаходиться на позаземній орбіті.

5 листопада 2006 зв'язок з апаратом був загублений. За три дні до цього апарат надіслав сигнал про порушення регулювання положення однієї з двох панелей сонячних батарей. Передбачається, що неправильна орієнтація батарей могла привести до того, що сигнал від апарату став занадто слабким для реєстрації на Землі. Для пошуку був притягнутий «Марс-експрес», але обидві вжиті спроби виявилися безуспішними. Спроби повторно зв'язатися з космічним апаратом не вдалися, і в січні 2007 року NASA офіційно завершило місію апарату. Апарат визнаний втраченим.

Специфікація[ред. | ред. код]

Апарат Сервейор збирався на аерокосмічному заводі компанії Lockheed Martin в Денвері. Він має прямокутну форму з розкритими сонячними батареями із протилежних сторін, які схожі на крила. Вони використовуються для живлення апарата. Повністю завантажений ракетним паливом перед запуском, апарат важив 1060 кілограмів. Більшу частину маси Сервейора займає коробчастий модуль, розташований в центрі апарату. Він складається з розташованих один над іншим двох менших модулів. Один з них називається модулем обладнання та містить електронну начинку апарату, наукові інструменти, і спеціалізований бортовий комп'ютер 1750A. Інший модуль, силова установка — містить ракетні двигуни і баки з паливом.

Результати[ред. | ред. код]

Карта висот Марса, складена за даними MOLA (червоне — височини, синє — низовини)

Одним із результатів роботи цього апарату стало створення моделі рельєфу всієї поверхні планети, що значно перевершила за точністю попередні[1] та стала основою для багатьох різнобічних досліджень Марса[2]. Вона складена за даними його лазерного альтиметра MOLA (Mars Orbiter Laser Altimeter), що здійснив понад 670 млн окремих вимірювань відстані до планети[2]. Висота поверхні в цій моделі визначена з точністю порядку метра (найточніше — для плоских ділянок). Роздільна здатність по горизонталі в районі екватора складає близько 1 км по широті та 2 км по довготі; на високих широтах вона краща[1]. Відлік висот ведеться від ареоїда, середній екваторіальний радіус якого дорівнює 3396,0 км (див. Ареографія)[3][4][1].

Знімки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Frey, H. V. та ін. (2001). Mars Orbiter Laser Altimeter: Experiment summary after the first year of global mapping of Mars. Journal of Geophysical Research. 106 (E10): 23689–23722. Bibcode:2001JGR...10623689S. doi:10.1029/2000JE001364. Архів оригіналу за 30 серпня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.  {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  2. а б Som, S. M.; Greenberg, H. M.; Montgomery, D. R. (2008). The Mars Orbiter Laser Altimeter dataset: Limitations and improvements. International Journal of Mars Science and Exploration. 4: 14–26. Bibcode:2008IJMSE...4...14S. doi:10.1555/mars.2008.0002. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015. 
  3. Smith, D. E.; Zuber, M. T. (1999). The Relationship of the MOLA Topography of Mars to the Mean Atmospheric Pressure. American Astronomical Society, DPS meeting #31, #67.02. Bibcode:1999DPS....31.6702S. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 6 квітня 2015. 
  4. Smith, D. E.; Sjogren, W. L.; Tyler, G. L.; Balmino, G.; Lemoine, F. G.; Konopliv, A. S. (1999). The gravity field of Mars: results from Mars Global Surveyor. Science. 286 (5437): 94–97. Bibcode:1999Sci...286...94S. doi:10.1126/science.286.5437.94. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]