Yamato 000593

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Yamato 000593
Yamato000593-Mars MeteoriteFoundOnEarth-NASA2012.jpg
Метеорит Yamato 000593 масою 13.7 кг,
об'єм куба — 1см³ (NASA; 2012).
Тип Ахондрит
Структурна класифікація Магматична порода[1]
Клан Марсіанський метеорит[2]
Група Нахліти[2]
Склад 85% піроксену[1]
10% олівіну
Метаморфізм S3[1]
Вивітрювання B[3]
Країна Антарктида[2]
Регіон Льодовик Ямато,
Земля Королеви Мод
Координати 71°30′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 71.500° пд. ш. 35.667° сх. д. / -71.500; 35.667Координати: 71°30′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 71.500° пд. ш. 35.667° сх. д. / -71.500; 35.667[3][4]
Спостереження падіння Ні
Дата падіння 50,000 років тому[2]
Дата виявлення 2000[2]
Вага 13.7 кг[2]
Інші назви Y000593

Yamato 000593 (або Y000593) — це другий за величиною метеорит з планети Марс, знайдений на Землі.[2][5][6] Згідно з результатами проведених досліджень, цей марсіанський метеорит був сформований 1.3 мільярда років тому із потоку лави на Марсі. Зіткнення з космічним тілом на Марсі відбулося близько 12 мільйонів років тому, в результаті чого метеорит був вибитий з марсіанської поверхні у відкритий космос. Yamato 000593 впав на Землю на території Антарктиди близько 50 000 років тому. Маса метеорита становить 13.7 кг, і в ньому були виявлені ознаки давнього вивітрювання за участі води.[2][5][6][7]

На мікроскопічному рівні на певних ділянках метеорита були виявлені сферули, дуже багаті на вуглець, якщо порівнювати із вмістом вуглецю на ділянках, де немає таких сферул. Згідно з твердженням науковців NASA, багаті на вуглець сфери, а також знайдені мікроскопічні тунелі могли бути утвореними в результаті біологічної активності.[2][5][6]

Відкриття та найменування[ред.ред. код]

41-а Японська антарктична дослідницька експедиція (JARE) виявила метеорит наприкінці грудня 2000 року в районі льодовика Ямато, в Горах Королеви Фабіоли, Антарктида.[2][8]

Опис[ред.ред. код]

Вага метеорита становить 13.7 кг.[2] Це — небрекчійна кумулятивна магматична порода, яка складається переважно із видовжених авгітових кристалів — твердого розчину із піроксенової групи.[8] Японські науковці із Національного інституту полярних досліджень доповіли у 2003 році про те, що метеорит містить ідінгситові включення, які формуються під дією вивітрювання базальту в присутності рідкої води.[8] На додачу до цього, науковці NASA в лютому 2014 року доповіли, що вони виявили багаті на вуглець сферули, заковані у різні шари ідінгситу, а також мікроскопічні трубчасті утворення, що відгалужуються від ідінгситових жил, і мають викривлену, хвилеподібну форму, яка цілком відповідає текстурі біодеформації, яку можна спостерігати в земному базальтовому склі.[2] Однак серед науковців був встановлений консенсус щодо того, що «сама по собі, морфологія не може використовуватись однозначно як засіб виявлення примітивних форм життя».[9][10][11] Інтерпретація морфології є явно суб'єктивною, а її використання як єдиної наукової ознаки призвело до численних помилок інтерпретації.[9] Згідно з інформацією команди науковців NASA, наявність вуглецю та брак відповідних катіонів є цілком сумісними із виявленням органічної матерії у складі ідінгситу.[5] Дослідники NASA зазначили, що мас-спектрометрія може забезпечити більше інформації щодо природи вуглецю, а також може допомогти відрізнити між собою включення абіотичного та біологічного вуглецю та різні їх деформації.[5]

Класифікація[ред.ред. код]

Марсіанський метеорит Yamato 000593 є магматичною породою, класифікується як ахондрит, який належить до групи нахлітів.[1][2]

Зображення[ред.ред. код]

Мікроскопний знімок метеорита Y000593 демонструє наявність ідінгситу, який слугує ознакою водної ерозії. На знімку видно мікроскопічні тунелі, які могли бути сформовані в результаті біологічної активності.
(27 лютого, 2014)
Y000593 має ділянки зі сферами (позначені червоним), які містять вдвічі більше вуглецю, ніж ділянки без сфер (позначені синім).
(27 лютого, 2014)
Мікроскопний знімок Nakhla-подібної поверхні метеорита Yamato 000593 (листопад, 2009).


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г (англ.)«Yamato meteorite» (PDF). The Astromaterials Acquisition and Curation Office, NASA. 
  2. а б в г д е ж и к л м н п (англ.)Webster, Guy (27-02-2014). «NASA Scientists Find Evidence of Water in Meteorite, Reviving Debate Over Life on Mars». NASA. Процитовано 27-02-2014. 
  3. а б (англ.)База даних Міжнародного метеоритного товариства: Yamato 000593
  4. (англ.)«Yamato 000593». The Catalogue of Meteorites. Natural History Museum, UK. 
  5. а б в г д (англ.)Putative Indigenous Carbon-Bearing Alteration Features in Martian Meteorite Yamato 000593 // Astrobiology, 14 (19-02-2014) С. 170-181. — DOI:10.1089/ast.2011.0733. Процитовано 27-02-2014.
  6. а б в (англ.)Gannon, Megan (28-02-2014). «Mars Meteorite with Odd 'Tunnels' & 'Spheres' Revives Debate Over Ancient Martian Life». Space.com. Процитовано 28-02-2014. 
  7. (англ.)Mikouchi T., E. Koizumi, A. Monkawa, Y. Ueda Mineralogy and petrology of Yamato 000593: Comparison with other Martian nakhlite meteorites // Antarctic meteorite research, 16 (березень, 2003) С. 34-57. Процитовано 01-03-2014.
  8. а б в (англ.)Imae N., Y. Ikeda, K. Shinoda, H. Kojima Yamato nahklites: Petrography and mineralogy // Antarctic Meteorite Research, 16 (2003) С. 13-33. Процитовано 01-03-2014.
  9. а б (англ.)Morphological behavior of inorganic precipitation systems - Instruments, Methods, and Missions for Astrobiology II // SPIE Proceedings, Proc. SPIE 3755 (30-12-1999). — DOI:10.1117/12.375088. Процитовано 15-01-2013.
  10. (англ.)Agresti, House, Jögi, Kudryavstev, McKeegan, Runnegar, Schopf, Wdowiak (03-12-2008). «Detection and geochemical characterization of Earth’s earliest life». NASA Astrobiology Institute (NASA). Процитовано 15-01-2013. 
  11. (англ.)Evidence of Archean life: Stromatolites and microfossils (PDF) // Precambrian Research, 158 (28-04-2007) С. 141–155. Процитовано 15-01-2013.

Посилання[ред.ред. код]

  • Yamato meteorite (PDF) The Astromaterials Acquisition and Curation Office, NASA.