Церква Святої Трійці та Успіння Богородиці (Свірж): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 46: Рядок 46:
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XI/717 Свірж] {{ref-pl}}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XI/717 Свірж] {{ref-pl}}
* [http://zabytki.in.ua/uk/1123/uspenskii-kostel-svirzha-ua Успенський костел Свіржа]
* [http://zabytki.in.ua/uk/1123/uspenskii-kostel-svirzha-ua Успенський костел Свіржа]
* [http://07061989.blox.ua/2010/03/Svirzh.html Пам'ятки Галичини]

Версія за 11:20, 10 березня 2015

Церква Святої Трійці та Успіння Богородиці
Костел Успіння Богорордиці після перебудови на церкву. 2011
49°39′03″ пн. ш. 24°26′07″ сх. д. / 49.65083° пн. ш. 24.43528° сх. д. / 49.65083; 24.43528Координати: 49°39′03″ пн. ш. 24°26′07″ сх. д. / 49.65083° пн. ш. 24.43528° сх. д. / 49.65083; 24.43528
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, Львівська областьСвірж
ЗасновникСвірзькі
Початок будівництва1546
Кінець будівництва1561
Стильготика, ренесанс
НалежністьУГКЦ
АдресаЛьвівська область, Перемишлянський р-н, с. Свірж
Церква Святої Трійці та Успіння Богородиці (Свірж). Карта розташування: Україна
Церква Святої Трійці та Успіння Богородиці (Свірж)
Церква Святої Трійці та Успіння Богородиці (Свірж) (Україна)
Мапа

Костел Успіння Богородиці XVI ст. розміщений у селі Свірж Перемишлянському району Львівської області. Внесений до Національного реєстру пам'яток за охоронним номером 482/0.

Історія

На 1449 Свірж отримав статус міста. Католицьку парафію у Свіржі заклали 1484 брати Мартин і Андрій Свірзькі. Останній був львівським мечником і 1538 розширив фундацію. При парафії діяла 1566 парафіяльна школа. Також львівський староста Ян Цетнер 1677 розширив фундацію, внаслідок чого було піднесено ранг до препозитури львівського деканату РКЦ. Згодом було перенесено до рогатинського деканату (1765), а 1787 створено свірзький деканат, до якого у ХІХ ст. входило 10 парафій.

ПершиЙ дерев'яний костел у Свіржі в XV ст. перебував під опікою ченців домініканців. У 1546 з фундації Андрія Свірзького неподалік ринку міста біля дороги до замку розпочали мурування з каміння костелу, який 1561 консекрував єпископ кам'янецький Леонард Слоньчевський. Костел отримав план латинського хреста з трипрясловою навою (прясла різної довжини) з хрестовим склепінням, тригранною апсидою, квадратним притвором. Імпости арок склапінь виконано у вигляді голівок ангелів. Достовірно невідомо, чи склепіння, які різняться у різних частинах храму, були збудовані відразу, чи постали внаслідок перебудов. З двох сторін нави у раменах трансепту розміщені каплиці - Св. Миколи (північна), св. Антонія (південна). До каплиць ведуть широкі аркові проходи. Площини нав замикають зовні трикутні фронтони з декоративними вазонами. Усі частини храму покривали двосхилі дахи. В інтер'єрі збереглись кам'яні ренесансні портали дверей з гербом Свірзьких Шалава, фундаційна таблиця. Храм розпочали будувати як готичну будівлю, але завершили з декоруванням типово ренесансними елементами. З оборонного костелу до замку вів підземний хід. Костел разом з містом декілька разів був пошкоджений в час козацьких війн (1648-1654), захоплення міста татарами (1648), турками (1672), турецької облоги 1675.

Церква Святої Трійці та Успіння Богородиці. 2013

Через декілька років костел перебудували з фундації Войцеха Свірзького. Можливо, тоді було добудоване західне прясло нави, перебудовано склепіння. Шви арок склепіння було декоровано ребрами з рослинним орнаментом, а на площинах склепіння розміщено декоративні прямокутні і овальні картуші з рослинними орнаментами. Збереглись стюккові герби фундаторів з ініціалами Войцеха Свірзького з Романова і Софії Свірзької з Куржан. Притвор декоровано гербом подільського хорунжого Олександра Цетнера (1641/51), що свідчить про його спорудження у даний період. У першій чверті XVII ст. також було декоровано інтер'єр костелу, а у 3-й чверті XVIII ст. провели нову перебудову хорів замість дерев'яних, притвору. Вигляд хорів є близьким до зведених тоді Бернардом Меретином. На 1741 костел був покритий гонтовим дахом, мав 5 вівтарів, підлога була викладена плитами червоного і білого мармуру. На 1765 образ Богородиці з головного вівтаря був викрадений московським військом і повернутий через 8 років стараннями Цетнера. У народі його вважали чудотворний, що не було офіційно підтверджено структурами РКЦ. Образ покривали срібні шати.

На 1950-і роки у костелі зберігся головний необароковий вівтар (1900), два бічні вівтарі, дерев'яні фігури святих, камінні надгробні плити Габріеля Свірзького і його дружини Катерини XVI/XVII ст. з гербами Шалава,Леліва, Валеріана Чайковського.

Під час Першої світової війни був знищений Свірзький замок, але костел дивним чином вцілів і не був пограбований. У міжвоєнний період до Свірзького деканату долучили 7 нових парафій. З костелу 1934 було викрадено літургічне срібне начиння. У вересні 1942 було реквізовано німцями 3 дзвони. В час боїв 19 липня 1944 танковий набій попав у сигнатурку, внаслідок чого вогонь пошкодив дах костелу. У жовтні 1945 поляки покинули Свірж, забравши з собою вівтарні образи, літургічне начиння, одяг священиків, декотрі фігури святих. Костел було зачинено і у 1950-х роках його інтер'єр пошкодила пожежа, влаштована учнями школи трактористів, розміщеної у замку. Мури відновили і через 2 роки у храмі облаштували склад.

Будівлю храму 1994 передали віруючим УГКЦ. Храм освятили як церкву Святої Трійці та Успіння Богородиці. При реконструкції 1990-х років над трансептом звели висьмигранний барабан з куполом. Поля картушів було розписано, встановлено іконостас. У 2010-х було зовні помальовано будівлю, помістивши на фронтонах зображення святих.

Джерела

  • Памятники градостроительства и архитектуры УССР.— Киев: Будівельник, 1985.— T. 3. (рос.)
  • Пам'ятки архітектури та містобудування України - Київ, 2000

Посилання