Мацелюх Євген
| Мацелюх Євген Мацелюх Євген Іванович | |
|---|---|
 о. Євген Мацелюх. 1922 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
1 січня 1893 Великі Бірки, на Тернопільщині |
| Смерть |
21 листопада 1972 (79 років) м. Стейтен-Айленд поблизу Нью-Йорка, США |
| Освіта | Тернопільська українська гімназія, Львівська духовна семінарія, Львівський університет |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 7 квітня 1920 |
Мацелю́х Євге́н Іва́нович (1 січня 1893[1], Великі Бірки, на Тернопільщині — 21 листопада 1972[2], Стейтен-Айленд поблизу Нью-Йорка, США) — греко-католицький священник, український громадсько-культурний та церковний діяч, журналіст, редактор. Почесний крилошанин Львівської митрополичої консисторії[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив у 1913 році Тернопільську українську гімназію, у 1917 — Львівську духовну семінарію[4], студіював теологію і філософію у Львівському університеті.
Під час Першої світової війни — в австрійському війську. Служив санітаром у м. Коломиї. Перед приходом російських військ до Коломиї звільнений з військової служби, виїхав на Гірський Шльонськ (Польща) де працював на вугільних копальнях у Моравській Остраві (нині Чехія). Там арештований австрійською поліцією і направлений до табору інтернованих українців. Під час перебування в м. Клагенфурт (Австрія), за допомогою двох римо-католицьких священників, одержав особисті документи і вступив до німецької духовної семінарії, де закінчив два роки теологічних студій.
Від 1917 року продовжив навчання у Львові. Від листопада 1918 року — в Тернополі: секретар окружної національної ради, від травня 1919 року — відповідальний секретар щоденної газети «Українські вісті» (Тернопіль). Разом з УГА відійшов за Збруч, комісар преси і пропаганди у містечку Летичів, наприкінці 1919 року повернувся до Галичини.
7 квітня 1920 року митрополит Андрей (Шептицький) рукопоклав на священника. У 1920–1923 роках душпастир у селах Чернихівці, Зарубинці нині Збаразького району, і Шляхтинці нині Тернопільського району. В 1923–1930 роках на парафії у с. Кудобинцях нині Зборівського району.
Після пацифікації і спалення парафіяльного дому о. Мацелюха восени 1930, до 1935 року був настоятелем Голгоцької парафії на Підгаєччині та війтом сільської громади, у 1939–1941 роках — адміністратор парафії у Козові.
В часи Другої світової війни виїхав на Лемківщину, звідти — до Німеччини. В таборі міста Аугсбург викладав латинську мову в гімназії для переселенців. У 1947 році виїхав до США. Призначений парохом Святоандріївської церкви у Філадельфії. Тут заснував товариство «Самопоміч», був його першим головою.
За заслуги як пастир, виховник, проповідник і організатор нагороджений званням почесного крилошанина львівської митрополичої консисторії. Зробив багато для поширення релігії своїми писаннями. Написав кілька книжок, його проповіді впродовж року друкувалися англійською («Sermons») та польською мовами в місячнику священників «Казальніца».
Праці[ред. | ред. код]
- свщ. Євген Мацелюх. Пресвята Євхаристія в життю христіянина. — Добра книжка. — 75 випуск. — Львів. — 1927.
- Мацелюх Євген. Боже слово: недільні і празничні науки (на всі неділі і свята). — Йорктон (США). — 1948.
- Мацелюх, Євген. Проповіді. 4,2(5), 3а(6), 4а(7), 5(8), 7(10), 9(12), 10(13), 11(14). — Church — Sermons. — США.
- Мацелюх, Євген. Тернистий шлях: повість з переслідування церкви в Мексику. — Говерля. — Нью-Йорк. — 1956.
- Мацелюх, Євген. У стіп Марії: розважання про ласки Божої Матері. — Нью-Йорк. — 1954.
- Мацелюх, Євген. У стіп Марії: розважання про ласки Божої Матері. (Друге видання). — Нью-Йорк. — 1955.
- Мацелюх, Євген. Чудо Вифлеємської ночі: різдвяна містерія на 3 дії. — Філядельфія.
- о. Роман Закревський, о. Євген Мацепюх. Бірки Великі // Золотого Поділля Тернопільщина і Скалатщина". — Т ІІІ. — Філадельфія, США. — 1983. — С. 341-345. [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [1] [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] familysearch.org
- ↑ [2] [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Бл.п.о. совітник Євген Мацелюх: [Некролог] // СВОБОДА. Український щоденник. 24 листопада 1972 р. Ч. 217. — С. 3.
- ↑ Мацелюх Р., Побер Б., Ханас В. «Великі Бірки: З глибини віків до наших днів» Тернопіль: «Лілея», 2005. — С. 186-187.
- ↑ Шляхами Золотого Поділля. Тернопільщина і Скалатщина, том ІІІ. — Філадельфія, США, 1983. — С. 550-552. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мацелюх Р. Церква св. Параскеви П'ятниці у Великих Бірках. — Тернопіль: «Горлиця». — 2001.
- Уніят В., Ханас В. Мацелюх Євген Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
|
