Зарубинці (Збаразький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зарубинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Збаразький
Рада/громада Зарубинська сільська рада
Код КОАТУУ 6122483140
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1582
Населення 653
Територія 1.823 км²
Густота населення 358.2 осіб/км²
Поштовий індекс 47343
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°41′31″ пн. ш. 25°41′26″ сх. д. / 49.69194° пн. ш. 25.69056° сх. д. / 49.69194; 25.69056Координати: 49°41′31″ пн. ш. 25°41′26″ сх. д. / 49.69194° пн. ш. 25.69056° сх. д. / 49.69194; 25.69056
Водойми р. Гніздечна
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Збараж
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 47343, с. Зарубинці, вул. Шевченка, 27
Карта
Зарубинці. Карта розташування: Україна
Зарубинці
Зарубинці
Зарубинці. Карта розташування: Тернопільська область
Зарубинці
Зарубинці

CMNS: Зарубинці на Вікісховищі

Зару́бинці — село в Україні, в Збаразькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на півдні району. Центр сільради.

Населення — 655 осіб (2003).

Історія[ред. | ред. код]

На сході розташована гора «Козацький горб».

В 1648 році Зарубинці від імени князя Вишневецького, тримав «у державі» (тобто був управителем) Самійло Твардовський — відомий поет, твори якого були взяті Самійлом Величком в літопис. Під час облоги Збаражу в 1649 року помістя С. Твардовського було спалене, він згадує про ці події в своєму творі «Wojna domowa z Kozaki і Tatary…»

1890 р. 75 оселі («дими»), 485 мешканців. У поселені є церква «св. Івана» та винокурня.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Відродження».

1960 року в Зарубинцях внаслідок пожежі згоріло 6 будинків.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • пам'ятний знак на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 року
  • символічна могила воякам УПА, полеглим у серпні 1946 (2001 р.)
  • символічна могила Борцям за волю України (1993 р.).
  • односельцям, загиблим у німецько-радянській війні.


Соціяльна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня (названа ім'ям академіка Івана Горбачевського[1]), клуб, бібліотека, ФАП, спиртовий завод, ВАТ «Зоря». Музей А.Горбачевського, зелене господарство — «Квітка Росс».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Б.Мельничук. Горбачевський Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 393. — ISBN 966-528-197-6.
  2. Б.Мельничук. Грушка Григорій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 426-427. — ISBN 966-528-197-6.

Література[ред. | ред. код]