Єпитрахиль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Єпітрахіль)
Перейти до: навігація, пошук
Єпитрахиль

Єпитрахи́ль (грец. επιτραχηλιον— елемент одежі священика, яку одягають на шию і яка є головною ознакою його. За М.В. Гоголем це «не звичайний однораменний орар, а двораменний, що, обіймаючи його шию і покриваючи обидва рамена, з'єднується двома кінцями на грудях... і так спадає до самого низу його одежі... й самим способом одягання (згори через голову, навколо шиї, на рамена) знаменує сходження з висот благодати на священика, тому й супроводжується зодягання ієрея величними словами Писання: «Благословенний Бог, що зливає благодать свою на священиків своїх, як миро на голові, що спливає на бороду Арона, що спливає на краї одежі його» (Пс. 132:2). Єпитрахиль оздоблена гаптованим орнаментом з нашитими спереду трьома парами хрестів на двох половинах, які символізують шість Святих Таїнств, які може вершити священик. Сьомий хрест, який нашивається на тій частині єпитрахилі, яка облягає шию, символізує те, що священик прийняв священство від єпископа, підвладний йому і служить Христу.

Єпитрахиль є також одежею єпископа.

Відповідником єпитрахилі в католицькій церкві є стола.

Література[ред.ред. код]

  • Микола Гоголь. Роздумування про Божественну Літургію. Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар.  — Львів: Монастир Свято—Іванівська Лавра. Видавничий відділ «Свічадо», 2003.157 с.

Єпітрахіль
Єпітрахіль з шиттям XVI століття

Єпитрахи́ль[1][2][3] (варіанти написання «єпітрахиль», «єпітрахіль»)[2], а також попи́нка (грец. επιτραχηλιον — «те, що навколо шиї») — приналежність богослужбового облачення православного священика і єпископа — довга стрічка, що огинає шию і обома кінцями спускається на груди.

Спочатку єпітрахіллю був дияконський орар, який на знак суто (в порівнянні з дияконом) благодатних дарувань при хіротонії диякона в ієрея перекладався другим кінцем зі спини на груди. Згодом обидва кінці єпітрахілі стали спереду скріплювати ґудзиками.

Єпитрахіль надівається поверх підризника (в повному облаченні) або ряси (у малому вбранні). Символізує благодатні дарування ієрея як священнослужителя. Архієрей носить єпітрахіль на знак збереження ієрейських благодатних дарувань. Без єпітрахілі священик і єпископ не можуть священнодіяти. У крайніх випадках (наприклад, в умовах гонінь на Церкву, якщо священик знаходиться в ув'язненні) заміною єпітрахілі може служити будь-який довгий шматок матерії або мотузки, благословенний як єпітрахіль. Згодом такий благословенний предмет слід використовувати тільки як єпітрахіль або спалити.

Спереду на єпитрахілі нашиваються три пари хрестів на обох його половинах. Це символізує, що ієрей може здійснювати шість церковних таїнств, сьомий хрест нашивається на тій частині єпітрахілі, що знаходиться на шиї, це символізує, що священик прийняв своє священство від єпископа і підвладний йому, а також те, що він несе на собі тягар служіння Христу.

Православний єпископ в єпітрахілі і малому омофорі

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]