Камилавка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грецький православний священик в камілавці

Камила́вка (грец. кαμιλαύκα, καμηλαύκιον, καλυμμαύχιον, καλιμαυι від κάμηλος — «верблюд») — головний убір у Православній церкві фіолетового або чорного кольору у вигляді дедалі ширшого догори циліндра. Вона є нагородою для священиків.

Представники чорного духівництва замість камилавки носять клобук — камилавку з наміткою. Камилавки білого та пурпурного кольору носять єпископи та патріархи.

Камилавка походить від шапок з вовни верблюда (грец. κάμηλος), які носили в країнах близького сходу для захисту від сонця. Схожий головний убір, скіадій (від грец. σκιά — «тінь») носили візантійским імператор та його сановники. Ставши головним убором священослужителів, камилавка набрала характерної форми (циліндр без крис, розширений доверху). В Елладській православні церкві камилавку вручають всім священнослужителям при рукоположенні, а в Російський церкві її дають священикам лише як нагороду.

Грецька камилавка має невеличкі криси нагорі циліндра, камилавки Східної Європи крис не мають. Балканські (сербські й болгарські) камилавки відрізнюються від східноєвропейських меншою висотою і діаметром (нижня крайка розташована нижче вух).

Старообрядці називають «камилавкою» інший головний убір — скуфію.

Див. також[ред.ред. код]

  • Камауро — головний убір папи римського, червона шерстяна або оксамитова шапочка, назва якої походить від лат. camelaucum — латинської адаптації грецького καμηλαύκιον («камилавка»).