Мантія (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святитель Іоан Тобольський в мантії

Мантія (від грец. μανδύη — «вовняний плащ») — частина урочистого облачення монарха, служителів церкви, деяких категорій чиновників (зокрема, суддів), а також вчених і викладачів.

Сутана чернецтва[ред. | ред. код]

В православ'ї мантія є верхньою одежею для всього чернецтва які мають церковний сан (архієреїв, архімандритів, ієросхимонахів та ін.), так і простих ченців (не нижче малосхімніків). Представляє з себе довгу, до землі накидку без рукавів з застібкою на комірі, у архімандритів і архієреїв — зі шлейфом, (в архієреїв шлейф довше), що покриває підрясник та рясу. Виникла як чернеча сутана у IVV ст. Згодом, коли встановилася практика обирати архієреїв із чернечого духовенства, мантія стала також архієрейським одягом.

Мантія символізує відчуженість ченців від світу, а також всепокриваючу силу Божу.

Патріарх Кирило в зеленій мантії

Мантія архімандритів не чорна, як у всього іншого чернецтва, а червона: у Московського Патріарха — зелена, у митрополита — блакитна, або синя, у архієпископа й єпископа — фіолетова. Під час Великого посту надівається така ж мантія, тільки чорна (незалежно від архієрейського сану). Крім того, мантія єпископа, як і мантія архімандрита, має так звані скрижалі. Скрижалі — це чотирикутні плати, що розміщуються на верхній частині мантії з зображенням хрестів або серафимів, і з ініціалами архієрея або архімандрита — на нижній. Скрижалі на мантії означають, що єпископ, керуючи церквою, повинен керуватися заповідями Божими. На мантію архієрея нашивається зверху в три ряди білі та червоні стрічки з іншої тканини, так звані «джерела» або «струмені». Вони символічно зображають вчення, що витікає зі Старого та Нового Завітів, проповідувати яке — обов'язок єпископа. Мантія надівається архієреєм при вході в храм, на літію, молебні, а також під час урочистих процесій і церемоній.

Чернеча мантія (ігуменів, а також ієромонаха, ієродиякона), звана «палієм» в основному, чорна. Має сорок складок, за кількістю днів поста Господнього, символізуючи посне життя ченця. У чинопослідуванні постригу мантія називається одягом нетління і чистоти. У давнину для келійного користування застосовувалася напівмантія (до пояса), яку ще можна в деяких монастирях зустріти і зараз.

У старообрядців мирянин, що надів мантію навіть жартома вважався вже пострижений в ченці.