Ібн Фадлан
| Ібн Фадлан | |
|---|---|
| араб. أحمد بن فضلان | |
| Народився |
879 Баґдад |
| Помер | 960 |
| Країна |
 Аббасидський халіфат |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, географ, дипломат, мандрівник |
| Знання мов | арабська[1][2] |
| Magnum opus | Mission to the Volgad |
| Конфесія | іслам |
А́хмад ібн Фадла́н ібн ал-Абба́с ібн Ра́шид ібн Хамма́д (араб. أحمد إبن فضلان إبن ألعباس إبن راشد إبن حما; роки народження і смерті невідомі) — арабський письменник і мандрівник першої половині X століття. У 921—922 роках як секретар посольства багдадського каліфа Джафара аль-Муктадіра подорожував з Багдаду через Середню Азію в Поволжя до царя волзьких булгар.
Ібн Фадлан — автор «Книги», розповів про свою подорож, в якій подав цінні дані про природу, життя, релігію та побут хорезмійців, башкир, булгар, огузів, хозарів і русів. Спостереження Ібн Фадлана як свідка свого часу, мають надзвичайну історико-географічну та етнологічну цінність.[3]
Текст цієї книги був втрачений. У 1923 році новий рукопис цієї праці було знайдено в Мешхеді (Іран).
У белетристиці[ред. | ред. код]
Історія подорожей Ібн Фадлана послугувала одним з джерел для книги Майкла Крайтона «Пожирачі мертвих» (англ. «Eaters of the dead»), 1976 року. У книзі Ібн Фадлан супроводжує варягів в їх військовій експедиції проти диких племен, що напали на мирне поселення (у коментарях Крайтон натякає на те, що варяги б'ються з останніми неандертальцями). Багато сцен роману відтворюють спостереження Ібн Фадлана про вдачу і звичаї русів.
По мотивах роману було поставлено фільм «Тринадцятий воїн», в якому арабського посланника грає актор Антоніо Бандерас. У фільмі картини життя русів декілька пом'якшені з цензурних міркувань. Після виходу фільму, роман був перевиданий під новою назвою «13th warrior».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Ibn Fadlān. in: Lexikon des Mittelalters. Artemis-Verlag. Bd. V, S. 314. (англ.)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- А. Г. Плахонін. Ібн Фадлан [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 391. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- стор. 850, том 3, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк, Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-4052-3
Посилання[ред. | ред. код]
- Чубрик М. А. Ібн Фадлан. Між Спіциним та Авдусіним (рус.) [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Миколай Чубрик. — Гомель: Барк, 2021. — 64 с.
- Ібн-Фадлан [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 521-522. — 1000 екз.
|
