Іванківці (Кременецька міська громада)
| село Іванківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Кременецький район |
| Рада | Кременецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020070200046792 |
| Облікова картка | Іванківці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1434 |
| Населення | 388 |
| Територія | 2.640 км² |
| Густота населення | 146.97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47041 |
| Телефонний код | +380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′55″ пн. ш. 25°50′45″ сх. д. / 49.98194° пн. ш. 25.84583° сх. д.Координати: 49°58′55″ пн. ш. 25°50′45″ сх. д. / 49.98194° пн. ш. 25.84583° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47041, с. Катеринівка |
| Карта | |
  Іванківці | |
 Іванківці | |
| Мапа | |
| |
Іва́нківці — село в Україні , у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване у центрі району. До 2020 - підпорядковане Катеринівській сільраді.
До Іванківців приєднано хутори Перша Лінія та Друга Лінія. Розташоване на березі річки Горинь, за 21 км від райцентру.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Кременецької міської громади [1]
Населення — 388 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Іванківців виявлено археологічні пам'ятки раннього палеоліту та доби енеоліту.
Село відоме з першої половини XVIII ст. під назвою Янківці.
У 1786 р. в селі збудована дерев'яна Миколаївська церква. Зведена коштом парафіян. Була філіяльною до парафіяльної церкви в Кушлині. Перед 1890 роком дахи церкви покриті бляхою, зовнішні стіни помальовані масляними фарбами.[2]
У січні 1918 року в селі проголошено Радянську владу.
На фронтах Німецько-радянської війни билися проти ворога 60 жителів, 23 з них загинуло, 32 нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.
З 1962-го по 1972 рік споруджено 97 індивідуальних житлових будинків.
У 1973 році в Іванківцях було дворів — 160, населення — 533 чоловіка, були початкова школа, клуб, медичний пункт, бібліотека, магазин.
На території села була розміщена комплексна рільнича бригада колгоспу ім. Жовтневої революції (центральна садиба в с. Катеринівці). В її користуванні було 1,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 1,1 тис. га орної землі.
У 2016 році вулиця Радянська була перейменована на Надрічну.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,74 | |
| російська | 0,26 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква.
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І—ІІ ступенів, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ Церква Іванківці Кременецький район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 травня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Р. Кізима, Б. Хаварівський. Іванківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
| ||||||||