Чугалі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чугалі
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада/громада Чугалівська сільська рада
Код КОАТУУ 6123489001
Облікова картка Чугалі 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 282
Територія 18.000 км²
Густота населення 15.67 осіб/км²
Поштовий індекс 47070
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°06′12″ пн. ш. 25°48′18″ сх. д. / 50.10333° пн. ш. 25.80500° сх. д. / 50.10333; 25.80500Координати: 50°06′12″ пн. ш. 25°48′18″ сх. д. / 50.10333° пн. ш. 25.80500° сх. д. / 50.10333; 25.80500
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Кременець
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 47003, с. Чугалі
Карта
Чугалі. Карта розташування: Україна
Чугалі
Чугалі
Чугалі. Карта розташування: Тернопільська область
Чугалі
Чугалі

Чугалі у Вікісховищі?

Чугалі́ — село Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на сході району за 12 км від районного центру і найближчої залізничної станції м. Кременець. До села приєднані два хутори з однаковою назвою Безіменний, Безіменний і Сокілля. Центр сільради, якій підпорядковано села Бонівка та Зеблози.

Населення — 257 осіб (2014).

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Чугалі датована 1545 р. Відома леґенда, що першим поселенцем був Макар Чугаль – знатний торговець, який отримав цей мальовничий куточок землі в нагороду за службу польському королеві. На одному з пагорбів, що нині називається Макарова, він заснував поселення. Цей пагорб височів над невеликим озером, розташованим між горами Вуглярка і Сокілля. А територію, яку згодом почали заселяти люди, назвали Чугалі. Протягом 1920–1930 рр. у селі діяли філії “Просвіти” та інших товариств.

Від вересня 1939 р. Чугалі – під радянською владою, яка почала переслідування національно свідомих громадян.

Від кінця червня 1941 р. до березня 1944 р. село – під нацистською окупацією.


Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[1]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,29
російська 0,71


Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Поблизу села є козацька могила.
  • церква св. Ольги (2005, мур.)
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975);

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

"Тернопільщина. Історія міст і сіл" 2 том. http://te-rada.org/?id=292