Старий Кокорів
| село Старий Кокорів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький |
| Громада | Кременецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020070410061565 |
| Облікова картка | Старий Кокорів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1635 |
| Населення | 388 |
| Територія | 1.340 км² |
| Густота населення | 289.55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47034 |
| Телефонний код | +380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°00′32″ пн. ш. 25°37′14″ сх. д. / 50.00889° пн. ш. 25.62056° сх. д.Координати: 50°00′32″ пн. ш. 25°37′14″ сх. д. / 50.00889° пн. ш. 25.62056° сх. д. |
| Водойми | Іква |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Кременець |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67 |
| Карта | |
  Старий Кокорів | |
 Старий Кокорів | |
| Мапа | |
| |
Стари́й Ко́корів — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, в центрі району. До 2020 було підпорядковане Попівецькій сільській раді. До Старого Кокорова приєднано хутори Королівщина та Кошелівка.
Населення — 348 осіб (2007).
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1545.
Кокорів згадується окремо у всіх люстраціях Кременецького замку. Тут знаходився фільварок. У ньому знаходилося будови з двох світлиць з сіньми, кухня, пивниця, пекарня, казна; чотири стави; млин; 19 дворищ та стільки ж димів, огородники, 5 димів на свободі; невільна челядь числом 14 чоловік; худоба – 6 волів, 3 бики, 7 корів, 3 ялівки, озимки, 2 телят, 31 свиня, 26 гусей, 6 каплунів. Інший фільварок був у Вілія - Двірець де була будова у вигляді світлиці із коморою та сіньми, пекарня з коморою. Челядь, знову ж невільна числом 6 чоловік. Із худоби було 12 волів, 11 корів, 11 телят, 6 биків, 11 літніх телят, 16 гусей, 38 свиней, 17 поросят, 19 курей, 1 каплун.[1]
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
З 1952 року по 1993 рік діяла початкова школа.[2]
В 1949-50 роках в селі Старий Кокорів було організовано колгосп «Паризької комуни», який в 1952-1953 роках об’єднався з колгоспом «17 Вересня» (с. Попівці).
Тернопільська обласна Рада народних депутатів рішенням від 12 лютого 1993 року села Старий Кокорів і Новий Кокорів, раніше об’єднані в одне село Кокорів Попівецької сільради, взяла їх на облік і підпорядкувала Попівецькій сільраді.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[3].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.[4]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є «фігура». Церква Святого Михайла.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працює торговельний заклад.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кременецький замок | Спадщина Предків. spadok.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- ↑ Кременецька районна державна адміністрація - Короткі історичні відомості населених пунктів Кременецького району. sed.te.gov.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- В. Уніят. Старий Кокорів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 332.
- .“Архив Юго – Западной Росии” том II, Киев, типография Г. Корчак-Новицкого, 1890 год.
| ||||||||