Новий Кокорів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новий Кокорів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада Кременецька міська громада
Код КОАТУУ 6123485903
Облікова картка Новий Кокорів 
Основні дані
Засноване 1635
Населення 505
Територія 1.800 км²
Густота населення 280.56 осіб/км²
Поштовий індекс 47034
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°01′14″ пн. ш. 25°38′14″ сх. д. / 50.02056° пн. ш. 25.63722° сх. д. / 50.02056; 25.63722Координати: 50°01′14″ пн. ш. 25°38′14″ сх. д. / 50.02056° пн. ш. 25.63722° сх. д. / 50.02056; 25.63722
Водойми Іква
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради 47034, с. Попівці, вул. Центральна
Карта
Новий Кокорів. Карта розташування: Україна
Новий Кокорів
Новий Кокорів
Новий Кокорів. Карта розташування: Тернопільська область
Новий Кокорів
Новий Кокорів
Мапа

Нови́й Ко́корів — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Ікві, у центрі району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Кременецької міської громади [1]

Населення — 505 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Нового Кокорова виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1545.

В центрі села   в 1732 році  була побудована  церква  з дзвіницею. У 1869 році була покрита бляхою. В 1914 році  розібрана на окопи. Нову церкву  Свято Михайлівську почали будувати в 1932 році. В 1934 році  було  освячення. Матеріал виконання -  мурована із цегли, покриття – бляха.

В 1914 році все село  було вивезене . Будинки   були спалені, зруйновані. Тут  проходила лінія  фронту.  Лише в 1918 році  люди  повернулися в село  і  поселилися  в землянках.

Діяли «Просвіта» й інші товариства.

На теренах  села Новий  Кокорів   діяв   осередок  ОУН  до якого входили:  Федір Микуцький  “Квітка“, Григорій Микуцький, Григорій  Опацький  “Лісовий“,  Семен Врубльовський  “Яровий“.

22 жителі села загинули на фронтах  німецько-радянської війни.

В 1949-50 роках було організовано  колгосп “ім. Кірова“,  який  в 1952-1953 роках  об’єднався  з    колгоспом   “17 Вересня“  (с. Попівці). [2]

Тернопільська обласна Рада народних депутатів рішенням від 12 лютого 1993 року села Старий Кокорів і Новий Кокорів, раніше об’єднані в одне село Кокорів Попівецької сільради, взяла їх на облік і підпорядкувала Попівецькій сільраді.[3]

У селі проживав український поет, фольклорист. Вавровий Юхим. 1990 на будинку, де жив поет, встановлена пам'ятна таблиця. Рукописна спадщина Ваврового зберігається у фондах Кременецького краєзнавчого музею.[4]

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква св. Михаїла (1935, мурована).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють клуб, бібліотека.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2021-10-07. 
  2. Кременецька районна державна адміністрація - Короткі історичні відомості населених пунктів Кременецького району. sed.te.gov.ua. Процитовано 2021-10-09. 
  3. Старий Кокорів с. www.pslava.info. Процитовано 2021-10-08. 
  4. Кременецька районна державна адміністрація - Короткі історичні відомості населених пунктів Кременецького району. sed.te.gov.ua. Процитовано 2021-10-09.