Новий Кокорів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новий Кокорів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький
Рада Кременецька міська громада
Облікова картка Новий Кокорів 
Основні дані
Засноване 1635
Населення 505
Територія 1.800 км²
Густота населення 280.56 осіб/км²
Поштовий індекс 47034
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°01′14″ пн. ш. 25°38′14″ сх. д. / 50.02056° пн. ш. 25.63722° сх. д. / 50.02056; 25.63722Координати: 50°01′14″ пн. ш. 25°38′14″ сх. д. / 50.02056° пн. ш. 25.63722° сх. д. / 50.02056; 25.63722
Водойми Іква
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради 47034, с. Попівці, вул. Центральна
Карта
Новий Кокорів. Карта розташування: Україна
Новий Кокорів
Новий Кокорів
Новий Кокорів. Карта розташування: Тернопільська область
Новий Кокорів
Новий Кокорів
Мапа

Нови́й Ко́корів — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Ікві, у центрі району.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Кременецької міської громади.[1]

Населення — 505 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Нового Кокорова виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1545.

В центрі села   в 1732 році  була побудована  церква  з дзвіницею. У 1869 році була покрита бляхою. В 1914 році  розібрана на окопи. Нову церкву  Свято Михайлівську почали будувати в 1932 році. В 1934 році  було  освячення. Матеріал виконання -  мурована із цегли, покриття – бляха.

В 1914 році все село  було вивезене . Будинки   були спалені, зруйновані. Тут  проходила лінія  фронту.  Лише в 1918 році  люди  повернулися в село  і  поселилися  в землянках.

Діяли «Просвіта» й інші товариства.

На теренах  села Новий  Кокорів   діяв   осередок  ОУН  до якого входили:  Федір Микуцький  “Квітка“, Григорій Микуцький, Григорій  Опацький  “Лісовий“,  Семен Врубльовський  “Яровий“.

22 жителі села загинули на фронтах  німецько-радянської війни.

В 1949-50 роках було організовано  колгосп “ім. Кірова“,  який  в 1952-1953 роках  об’єднався  з    колгоспом   “17 Вересня“  (с. Попівці). [2]

Тернопільська обласна Рада народних депутатів рішенням від 12 лютого 1993 року села Старий Кокорів і Новий Кокорів, раніше об’єднані в одне село Кокорів Попівецької сільради, взяла їх на облік і підпорядкувала Попівецькій сільраді.[3]

У селі проживав український поет, фольклорист. Вавровий Юхим. 1990 на будинку, де жив поет, встановлена пам'ятна таблиця. Рукописна спадщина Ваврового зберігається у фондах Кременецького краєзнавчого музею.[2]

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква св. Михаїла (1935, мурована).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють клуб, бібліотека. За оснаніх декілька років з бібліотеки с. Новий Кокорів перенесли всі книги в с. Попівці. Бібліотеку закрили і розібрали.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]