Андруга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Андруга
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада/громада Білокриницька сільська рада
Код КОАТУУ 6123480702
Облікова картка Андруга 
Основні дані
Засноване 1545 (перша згадка)
Населення 279
Територія 0.557 км²
Густота населення 500.9 осіб/км²
Поштовий індекс 47013
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°10′02″ пн. ш. 25°45′05″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
228 м[1]
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради с.Білокриниця, вул. Шевченка,4
Карта
Андруга. Карта розташування: Україна
Андруга
Андруга
Андруга. Карта розташування: Тернопільська область
Андруга
Андруга

Андруга у Вікісховищі?

Андру́га, Мала́ Андру́га — село в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Підпорядковане Білокриницькій сільраді.

Населення — 279 осіб (2001).

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Іква, вище за течією на відстані за 1,5 км розташоване село Білокриниця, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Шепетин Дубенського району Рівненської області.

Навколо села проведено кілька іригаційних каналів.

Поруч проходять автомобільна дорога М19 і залізниця.

Поблизу Андруги є поклади торфу.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1545 як власність Малого Андрушка. В документах часів Російської імперії Андрузьк і Андрузи — два села над річкою Іквою при залізниці і шосе, з Дубна до Кременця. З ревізії Кременецького замку 1545 р. відомо, що одне з тих сіл належало до Сашка Андрузького і його братів, друге до Василя Микитича, які були зобов'язані утримувати замкові городці спільно з Лосятинським і Боговитиновичем. Крім того згадується ще два городці, які були зобов'язані утримувати Федір з братами, як рівно ж Опанас і Федір Лукаш з других Андруз.

У 1570 р. села належали Андрузьким: Гаврилу, Петру, Івану, Опанасу, Симону і Томилі Боровицькому.

У 16481649 рр. Андруга була власністю Конрада Андрузького і його братів: Павла, Миколи, Мацєя Лесницьких, що походили з сусіднього с Лішні і мали там 11 домів.

У 19 ст. село Мала Андруга належало Грикам і Добковським, а Велика Андруга князям Радзивилам і Чосновським, від яких набув це село Воронін.

Від 1890 р. належить до наукової рільничої школи і в с. Білій Криниці. За адміністративно-територіальним устроєм, село належало до Білокриницької волості Кременецького повіту. В селі був тартак (17,000 руб. річної продукції) і водяний млин (7,800 пудів річного перемолу).

22 грудня 1919 польське військо розстріляло в Андрузі кілька чоловіків за зберігання зброї.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,64
російська 0,36

Культура[ред. | ред. код]

Діє бібліотека.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є парафія Української православної церкви Московського патріархату церкви Святого Луки[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква з 1742 р. на місці старішої. До кінця 18 ст. у Великій Андрузі була церква святого Юрія, про що свідчать акти 1709 р.

На околиці села розташований Малоандрузький ботанічний заказник місцевого значення (34,4 га).

Культура[ред. | ред. код]

Фольклорно-етнографічний колектив «Андрузькі молодиці» на параді вертепів у Тернополі (15.01.2017)

У селі є фольклорно-етнографічний колектив «Андрузькі молодиці».

Відомі люди[ред. | ред. код]

В Андрузі проживав письменник С. Даушков, який тут написав повість «Було колись» та зібрав близько 250 казок.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]