Куликів (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куликів
Дерев'яна церква Куликів.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада Кременецька міська громада
Код КАТОТТГ UA61020070270073037
Облікова картка Куликів 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 406
Територія 1.010 км²
Густота населення 401.98 осіб/км²
Поштовий індекс 47023
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°04′05″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.06806° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.06806; 25.60333Координати: 50°04′05″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.06806° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.06806; 25.60333
Водойми Іква
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47023, с. Дунаїв
Карта
Куликів. Карта розташування: Україна
Куликів
Куликів
Куликів. Карта розташування: Тернопільська область
Куликів
Куликів
Мапа

Ку́ликів — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, у центрі району. До 2020 підпорядковане Дунаївській сільраді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Кременецької міської громади [1]

Населення — 404 особи (2003).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Куликова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту й давньоруської культури.

За історичними даними перша писемна згадка про село Куликів, що належала Петру Яновичу Монтигердовичу – луцькому старості датується 1493–м роком. Крім Куликова йому належали села Дунаїв та Рудка. Після смерті успадкувала внука – Ганна Кішка. Сини пані Ганни: Микола та Ян Радзівіли у 1534 році продали всі ці села Віленському єпископу – сину короля, який на той час володів містом Кременцем та деякими навколишніми селами. А в 1536 році. ці надбання дісталися королеві Боні, що проживала у Кременецькому замку.

У зв'язку з тим у реєстрі Кременецького замку за 1545 рік згадується село Куликів в якому проживало 4 селянських сім»ї.

У переліку замкових сіл та людей при Кременецькому замку (дані за люстраціями 1542, 1545, 1552 рр): Куликів ( 4 тяглих; те ж; дворищ 2, димів 2, огородників 4, на волі димів 7);[2]

Після так званої Лівонської війни з'явилися перебіжчики з Московії і у 1563 році село Куликів належало трьом перебіжчикам: Омеляну Ушакову, Захарію Мубятишу, Леву Зверєву. За кілька років перший із них придбав частки другого і третього, укорінився і започаткував новий шляхетський рід Ушакових-Куликівських.

У жовтні 1846 року, під час подорожі в складі археологічної експедиції, проїздом до Почаєва, с. Куликів відвідав Т. Г. Шевченко і написав поему «Варнак».

Була польська, потім німецька окупації, радянська влада, у даний період незалежна Україна.

22 жовтня 1944 року в селі Куликів народився Анатолій Багнюк — філософ, автор ряду книг і підручників із філософії, історії символіки, збірки байок та гуморесок.

У 2009 році збудований і відкритий перший в районі пам'ятний знак «Борцям за волю України».

13 жовтня 2018 р., у ході архіпастирського візиту на Тернопільщину, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Божої Матері.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,26
російська 0,49
молдовська 0,25

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква обмурована піноблоком

Церква святої Покрови.

1742 року Куликові була збудована велика гарна церква. В часи Першої Світової війни, коло Австрійські війська знаходилися під горою “Гостра”, а Російські вздовж річки Іква на церкву впав снаряд, церква згоріла. Близько 1918 року на її місці збудували маленьку каплицю. Церкви колись будували у вигляді хрестів, і у вигляді кораблів. Куликівська каплиця належала до другого типу, потім добудували з боків місце для співаків і для панахид. Таким чином церква стала мати вигляд хреста. Пізніше добудували дзвіницю, а за Радянського Союзу розширили вівтар. І церква більше не змінювала своєї форми.

Пам'ятки історії: У 2009 році збудований і відкритий перший в районі пам'ятний знак «Борцям за волю України».

Знаходиться дерев'яна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в році.

13 жовтня 2018 р., у ході архіпастирського візиту на Тернопільщину, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Божої Матері.[4]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]