Ітака
| Ітака | |
|---|---|
| грец. Ιθάκη | |
 Південне узбережжя острова | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 38°23′ пн. ш. 20°41′ сх. д. / 38.383° пн. ш. 20.683° сх. д.Координати: 38°23′ пн. ш. 20°41′ сх. д. / 38.383° пн. ш. 20.683° сх. д. | |
| Місцерозташування | Іонічне море |
| Акваторія | Іонічне море |
| Група островів | Іонічні острови |
| Площа | 117 812 км² |
| Берегова лінія | 101 км |
| Країна | |
 Греція | |
| Регіон | ном Кефалінія |
| Адм. одиниця |
Кефалінія Ithaca Municipalityd |
| Населення |
3 084 (2001) |
| Вебсайт | www.ithaki.gr |
  Ітака Ітака (Греція) | |
 | |
 Ітака у Вікісховищі | |
Іта́ка (грец. Ιθάκη, Ithaki, МФА: [i.ˈθa.ci]; дав.-гр. Ἰθάκη, Ithakē, МФА: [i.tʰá.kɛː]) — острів в Іонічному морі, на заході Греції. Один із Іонічних островів. Розташований на північному сході від острова Кефалонія. Адміністративно складає окрему периферійну одиницю периферії Іонічні острови. Адміністративний центр — місто Ваті. Згадується в «Одіссеї» як батьківщина Одіссея (ототожнення нинішньої Ітаки з античною є предметом наукових суперечок). Перебував у складі різних держав: Ітакського царства (800 — 180 до н.е.), Римської імперії (180 до н.е. — 1185), сицилійських норманів (1185 — 1484), Туреччини (1484 — 1503), Венеції (1503 — 1797), Франції (1797–1798), Семиострівної республіки (1800 — 1815), Великої Британії (1815 — 1864), Греції (з 1864). Площа — 116,9 км² (2-й найменший острів з Іонічних островів після Паксоса). Населення — 3231 особа (2011).
Назва[ред. | ред. код]
Ітака згадується під різними іменами в різні епохи, в різних мовах:
- Ітаке (дав.-гр. Ἰθάκη, Ithakē, МФА: [i.tʰá.kɛː]) — давньогрецька назва.
- Долина найкращих (Val di Compare) — венеціанська назва.
- Анти-Кефалонія (італ. Anticephallonia) — венеціанська назва.
- Ітакі (Ithaki nisos) — візантійська і сучасна новогрецька назва. Похідні: Thrakoniso, Thakou, Thiakou.
- Тіакі (Thiaki) — місцева візантійська назва пізнього, довенеціанського періоду.
- Теакі (Teaki) — назва в часи панування Венеціанської республіки.
- Мала Кефалонія (італ. Piccola Cephallonia) — венеціанська назва.
- Фіакі (Fiaki) — назва в добу панування Османської імперії.
Історія[ред. | ред. код]
Одіссея[ред. | ред. код]
В «Одіссеї» Ітака розташована на крайньому заході. Тобто це не сучасна Ітака, що лежить на північний схід від Кефалінії, а власне Кефалінію, або якийсь інший острів Іонічного моря.
24 серпня 2010 року офіційно повідомлено про відкриття двома грецькими археологами з Яніни, що проводили розкопки впродовж 16 років в районі Айос-Афанасіос на острові Ітака, царського палацу Одіссея — триповерхової будівлі, подібної до знайдених в Мікенах, Пілосі та Тиринфі[1][2].
Метафорично «повернення на Ітаку» означає «повернення додому, на батьківщину».
Хронологія[ред. | ред. код]
- 800 — 180 до н.е.: Ітакське царство
- 180 до н.е. — 1185: Римська імперія (Візантійська імперія)
- 1185 — 1484: сицилійські нормани
- 1484 — 1503: Османська імперія
- 1503 — 1797: Венеціанська республіка
- 1797 — 1798: Перша Французька республіка
- 1800 — 1815: Республіка Семи Островів
- 1815 — 1864 Британська імперія
- 1864 — 1924: Грецьке королівство
- 1924 — 1935: Друга грецька республіка
- 1935 — 1941: Грецьке королівство
- 1941 — 1944: Грецька держава
- 1946 — 1949: Громадянська війна
- 1949 — 1973: Грецьке королівство
- 1967 — 1973: Режим полковників
- від 1973: Греція (Третя грецька республіка)
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Містечка і громад:
- Ваті (Vathy) — адміністративний центр острова; населення 1920 осіб (2011)
- Aetos
- Afales
- Agios
- Ioannis
- Agia
- Saranta
- Anogi
- Exogi
- Frikes
- Kalivia
- Kathara
- Кіоні (Kioni) — населення 182 особи (2011)
- Kolieri
- Lachos
- Lefki
- Marmaka
- Перахорі (Perachori) — населення 182 особи (343)
- Piso Aetos
- Платрітія (Platrithia) — населення 201 особа (2011)
- Rachi
- Ставрос (Stavros) — населення 366 осіб (2011)
У культурі[ред. | ред. код]
Відеоігри[ред. | ред. код]
- Assassin's Creed Odyssey (2018) — рольовий бойовик, стелс, події якого відбуваються в античній Греції та частково посилаються на Одіссею.
Кінематограф[ред. | ред. код]
- Повернення Одіссея (1908) — французький фільм [1] [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.].
- Одіссея (1911) — італійський фільм.
- Одіссея (1954)
- Одіссея (1968)
- Уліс 31 (1981) — японсько-французький анімаційний фільм. Науково-фантастична адаптація Одіссеї.
- Нострос: Повернення (1998) — італійський пригодницький фільм.
- Погляд Одіссея (1995) — грецький фільм.
- Одіссея (мінісеріал) (1997)
- О, де ж ти, брате? (2000) — гумористична інтерпретація Одіссеї та роману «Уліс» Джеймса Джойса.
Музика[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- 1151 Ітака — астероїд, названий на честь острова[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Greek archaelogists discover Odysseus’ palace in Ithaca. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 11 вересня 2010.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20100914114301/http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/greece/7962445/Greeks-discover-Odysseus-palace-in-Ithaca-proving-Homers-hero-was-real.html Архівовано 14 вересня 2010 у Wayback Machine.] Greeks 'discover Odysseus' palace in Ithaca, proving Homer's hero was real' — The Daily Telegraph]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
| |||||
|
