Очікує на перевірку

Совєтський район (АР Крим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ічкінський район)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Совєтський район.


Ічкінський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 125200000
Утворений: 1935
Населення: (на 1.01.2019)
Площа: 1080 км²
Густота: 31.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6551
Поштові індекси: 97200—97251
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Ічкі
Селищні ради: 1
Сільські ради: 11
Смт: 1
Села: 38
Районна влада
Голова ради: Маснік Іван Миколайович
Голова РДА: Глобинець Григорій Іванович[1]
Вебсторінка: Совєтська РДА
Адреса: 97200, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15
Мапа
Мапа

Ічкінський район у Вікісховищі

Ічкінський райо́н (крим. İçki rayonı) (з 1944 року по 2023 рік— Совєтський район; рос. Советский район )— колишній район Автономної Республіки Крим, зараз у складі Феодосійського району. Адміністративний центр — смт Ічкі. Населення становить 34 329 жителів (на 1.08.2012).

12 травня 2016 року Верховна Рада України повернула району назву «Ічкінський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.[2]

Географія

[ред. | ред. код]

Розташований на північному сході Кримського півострова за 105 км від столиці республіки — м. Сімферополя. На півночі і північному сході межа його проходить по узбережжю оз. Сиваш, на сході межує з Кіровським, на півдні — з Білогірським, на заході — з Нижньогірським районом.

Нижньогірський район Нижньогірський район Азовське море, Сиваш
Нижньогірський район
Білогірський район Кіровський район Кіровський район

Площа — 107,9 тис. га.

Території району входять до зони зрошування Північно-Кримського каналу. Ґрунти — від солончаків і бурих солонців близько оз. Сиваш до каштанових і південних чорноземів.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Ічки датується 1798 р.

Район утворений в січні 1935 р. — як Ічкинський, з 1944 р. — Совєтський.

У 1962 р., у порядку укрупнення сільських районів, ліквідований як адміністративно-територіальна одиниця і приєднаний до Нижньогірського району. У 1966 р. знов відновлений.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Совєтського району

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 116 сільських рад, які підпорядковані Совєтській районній раді та об'єднують 49 населених пунктів[3].

  • Ічкінська селищна рада
  • Дмитрівська сільська рада
  • Завітненська сільська рада
  • Киянлівська сільська рада
  • Новоцюріхтальська сільська рада
  • Кайнашська сільська рада
  • Некрасовська сільська рада
  • Прудовська сільська рада
  • Пушкинська сільська рада
  • Урожайнівська сільська рада
  • Черкезтобайська сільська рада
  • Чорноземненська сільська рада

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 37,6 тис. чоловік

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 18 039 3695 3486 5353 4006 1458 41
Жінки 19 537 3461 3113 5337 4773 2680 173


Національний склад населення району за переписом 2001 р.[5] та 2014 р. [1]

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 18 234 48,5 16 653 52,2
кримські татари 8 344 22,2 8 066 25,3
українці 8 287 22,1 4 188 13,1
татари 757 2,0 837 2,6
білоруси 499 1,3 255 0,8
мордва 186 0,5 100 0,3
цигани 150 0,4 205 0,6

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[6]

російська кримсько-
татарська 		українська білоруська циганська
Ічківський район 64,4 21,2 10,4 0,3 0,3
смт Ічкі 67,7 20,9 8,3 0,3 0,6
Дмитрівська сільрада 66,3 15,8 17,5 0,1
Завітненська сільрада 66,9 20,7 7,9 0,6
Киянлівська сільрада 67,8 20,7 10,0 0,3
Новоцюріхтальська сільрада 61,8 15,4 13,3 1,0 0,1
Кайнашська сільрада 57,2 23,3 11,5 0,8 1,2
Некрасовська сільрада 64,2 20,2 14,2 0,6
Прудівська сільрада 69,3 17,4 7,7
Пушкінська сільрада 47,5 36,4 14,9 0,3
Урожайнівська сільрада 56,8 11,9 13,2 0,1
Черкезтобайська сільрада 62,1 24,8 11,2 0,4 0,2
Чорноземненська сільрада 63,9 25,5 9,4 0,2

Економіка

[ред. | ред. код]

Пріоритетна галузь народного господарства району — сільськогосподарське виробництво. Господарства багатогалузеві, з розвиненим садівництвом і виноградарством. На базі реформованих колективних господарств створені: 8 виробничих сільськогосподарських кооперативу, 5 — ТОВ, 1 — ЗАТ.

Станом на 01.01.2001 у районі діє 21 підприємство різних форм власності, 90 фермерських господарств які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

У структурі культивованої площі найбільшу питому вагу займають зернові, технічні і кормові культури. Сільськогосподарські підприємства обслуговують: ремонтно-транспортні підприємства, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторна станція і ряд інших підприємств місцевого значення.

Промислові підприємства спеціалізуються у області переробки сільськогосподарської сировини: комбінат хлібопродуктів, маслобойний, виноробницькі заводи, ефіроолійний завод. Діє також друкарня.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У районі — 16 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних установи, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства, 2 ПТУ; районна лікарня, 24 фельдшерсько-акушерських пункту, 6 амбулаторій, поліклініку; 23 клубних установи, 25 бібліотек, музична школа, 2 народних музеї, 15 театральних і 2 народних колективи; готель.

Територією району проходить залізниця Керч-Джанкой і автодорога республіканського значення.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

На території району є кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи, скіфські поховання.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 4 червня 2010 року № 807/2010-рп «Про призначення Г.Глобинця головою Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
  3. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Совєтського району на сайті Верховної Ради України
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Совєтський район (АР Крим)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Совєтський_район_(АР_Крим)&oldid=43569468