Їжак білочеревий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Їжак білочеревий
DSCN6091-ed.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Insectivora)
Родина: Їжакові (Erinaceidae)
Рід: Їжак (Erinaceus)
Вид: Їжак білочеревий
Barrett-Hamilton, 1900
Біноміальна назва
Erinaceus roumanicus
Їжа́к білочеревий (Синій)
Їжа́к білочеревий (Синій)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Erinaceus roumanicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Erinaceus roumanicus
EOL logo.svg EOL: 311998
ITIS logo.svg ITIS: 709723
IUCN logo.svg МСОП: 136344

Їжа́к білочеревий (Erinaceus roumanicus) — вид ссавців родини їжакових (Erinaceidae). Один з поширених синонімів — E. danubicus.

Таксономія і номенклатура[ред.ред. код]

У давніших класифікаціях популяції їжака «звичайного» (рід Erinaceus) відносили до виду Erinaceus europaeus, потім до E. concolor. Сучасна назва і обмеження обсягу визнані після обґрунтування відокремленості групи concolor+roumanicus від europaeus, а далі concolor (s. str.) (переважно Туреччина і Закавказзя) від roumanicus (переважно східна частина Європи, вкл. Україну). На думку одного з дописувачів цієї сторінки, «У середній смузі зустрічається гібрид звичайного і білогрудого їжаків, важко відрізнити один від іншого», проте генетично це не доведено.

Поширення і морфологія[ред.ред. код]

Довжина тіла до 35 см, маса тіла до 1 кг. Поширений у Центральній та Східній Європі, від Чехії та Словаччини на півночі до Балканів. На півдні, у Малій Азії та в Закавказзя його заміщує інший вид цієї групи, E. concolor. Білогрудий їжак схожий із їжаком європейським, проте голова і боки темно-бурі, набагато темніше, ніж горло і черевце. Голки шоколадно-коричневого кольору, коричневе хутро на черевці, на грудях широка біла пляма, з якою пов'язана чинна вернакулярна назва виду.

Екологічні особливості[ред.ред. код]

Їжак білочеревий

Мешкає по узліссях листяних лісів, степових ярах, балках, берегах каналів і лісосмугах. Гніздо будує тільки на час зимівлі. Живиться різноманітною тваринною їжею, у т. ч. комахами, черв'яками, слимаками, дрібними наземними хребетними (ящірками, вужами, пташиними яйцями, мишами, у т.ч. падлом).

Їжаки часто прокладають свої мисливські стежки уздовж автодоріг, активно використовуючи придорожні смуги як місця жирування. В літературі описано випадки, коли їжаки формували окремі придорожні популяції. Пов'язано це з тим, що природожні біотопи стають місцями концентрації комах із сутінковою активністю (приваблюються теплом від покриття дороги та світлом машин). На жаль, завдяки цій своїй особливості їжаки часто стають жертвами автотранспорту (roadkills). За оцінками загибелі тварин на автодорогах Закарпаття (Загороднюк, 2007), їжаки посідають перше місце серед усіх видів жертв, і в теплий сезон року частота таких колізій становить 3,7 особин на 100 км/добу на присілкових дорогах та 0,5 ос./100 км/добу на швидкісних магістралях.

Література[ред.ред. код]

Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.