Август Шлейхер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Шлейхер
нім. August Schleicher
August Schleicher.jpg
Народився 19 лютого 1821(1821-02-19)[1]
Майнінген, Німеччина[2]
Помер 6 грудня 1868(1868-12-06)[1] (47 років)
Єна, Verwaltungsbezirk Apoldad, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське[3]
·туберкульоз
Поховання
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Національність німці
Діяльність мовознавець, журналіст, педагог, викладач університету, письменник
Alma mater Боннський університет
Вчителі Friedrich Gottlieb Welckerd
Знання мов Литва[4]
Заклад Єнський університет і Карлів університет
Членство Баварська академія наук, Російська академія наук, Петербурзька академія наук, Q1796716?, Угорська академія наук і Саксонська академія наукd
Нагороди
Модель генеалогічного дерева мов, запропонована Шлайхером

А́вгуст Шле́йхер, Август Шлайхер (нім. August Schleicher; 19 лютого 1821, Майнінген — 6 грудня 1868, Єна) — німецький мовознавець, визначний представник порівняльно-історичного мовознавства. Один зі засновників індоєвропеїстики, автор моделі генеалогічного дерева мовних сімей у порівняльному мовознавстві.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 лютого 1821 року в Майнінгені в родині лікаря Йоганна Готліба Шлайхера (1793—1864). 1840 року вступив до Лейпцизького університету, 1841 року перейшов у Тюбінгенський університет. Ще через два роки, облишив вивчення теології та філософії й пере перейшов у Боннський університет, де зайнявся вивченям класичних мов (давньоєврейська, давньогрецька, латина), мов Близького Сходу та німецьку діалектологію. Закінчив університет 1846 року, по тому працював приват-доцентом, згодом зацікавився слов'янськими мовами й насамперед чеською. Під час революційних подій 1848—1849 в Європі займався журналістською діяльністю в деяких європейських столицях, насамперед у Празі. У 1850—1857 роках — екстраординарний, а з 1853 року ординарний професор Празького німецького університету. З 1857 року Шлайхер обійняв посаду професора Єнського університету. Серед учнів Августа Шлайхера варто згадати таких видатних мовознавців, як Іван Бодуен де Куртене, Август Лескін, Йоганнес Шмідт, Гуго Шухардт.

Август Шлайхер помер у Єні 6 грудня 1868 року.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Порівняльно-історичне мовознавство та індоєвропеїстика[ред. | ред. код]

Велике значення для подальшого розвитку мовознавства мала розробка Августом Шлайхером порівняльно-історичного методу мовознавчих досліджень. Метод реконструкції Шлайхера став основою для подальшого розвитку компаративістики. Окрім того Шлайхер, яких часто запозикував нову термінологію мовознавства з природничих наук, запропонував концепцію генеалогічного дерева мов та мовних сімей, за якою розвиток мов може йти або шляхом розгалуження й усамостійнення, або шляхом злиття. Виходячи з цієї концепції Шлайхер прийшов до висновку, що всі індоєвропейські мови повинні мати спільну праіндоєвропейську мову, що суттєво відрізнялася від санскриту, який до того часу вважався праосновою індоєвропейських мов. Використовуючи регулярні відповідності між відомими мовами, Шлайхер спробував реконструювати праіндоєвропейську мову. Одним з результатів такої реконструкції стала відома байка Шлайхера — невеликий текст, написаний Шлайхером реконструюваною ним праіндоєвропейською мовою.

Славістика[ред. | ред. код]

Зацікавлення слов'янськими мовами почалося в Шлайхера у Празі, куди він поїхав узимку 1848 року для вивчення чеської мови. З часом він опанував також інші слов'янські мови, багато досліджував церковнослов'янську мову, викладав слов'янські мови у Празькому університеті. З 1850 року з'являються праці Шлайхера, присвячені слов'янським мовам: стаття з чеської граматики («Zeitschrift für die österreich. Gymnasien», 1850), стаття про відмінкові форми слов'янських мов («Sitzungsberichte» Віденської академії, 1852), «Formenlehre der kirchenslawischen Sprache, erklärend und vergleichend dargestellt» (1852).

Литуаністика[ред. | ред. код]

Август Шлайхер був першим науковцем, який почав систематично досліджувати литовську мову, а також литовський фольклор. 1852 року він перебував у Литві, де доволі швидко зміг опанувати литовську мову й займався збиранням та записом литовських пісень, казок, загадок та інших творів усної народної творчості литовців. 1853 року він опублікував першу свою працю з литуаністики «Lituanica», що була збірником наукових статей з фольклору та граматики литовської мови. Головна праця Шлайхера з литуаністики — «Handbuch der litauischen Sprache», перша частина якої, «Граматика», з'явилася 1855 року, а друга частина — хрестоматія та словник — 1857 року.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • Sprachvergleichende Untersuchungen. / Zur vergleichenden Sprachgeschichte. (2 Bde.) Bonn, H. B. König (1848)
  • Linguistische Untersuchungen. 2. Teil: Die Sprachen Europas in systematischer Übersicht. Bonn, H. B. König (1850); neu herausgegeben von Konrad Körner, Amsterdam, John Benjamins (1982)
  • Formenlehre der kirchenslawischen Sprache. Bonn, H. B. König (1852); Nachdruck Hildesheim, Verlag Gerstenberg (1976)
  • Die ersten Spaltungen des indogermanischen Urvolkes. Allgemeine Zeitung für Wissenschaft und Literatur (August 1853)
  • Handbuch der Litauischen Sprache. (2 Bde.) Weimar, H. Böhlau (1856/57)
  • Litauische Märchen, Sprichworte, Rätsel und Lieder. Weimar, H. Böhlau (1857)
  • Volkstümliches aus Sonneberg im Meininger Oberlande — Lautlehre der Sonneberger Mundart. Weimar, H. Böhlau (1858)
  • Kurzer Abriss der Geschichte der italienischen Sprachen. Rheinisches Museum für Philologie 14.329–46. (1859)
  • Die Deutsche Sprache. Stuttgart, J. G. Cotta (1860); überarbeitet und neu herausgegeben von Johannes Schmidt, Stuttgart, J. G. Cotta (1888)
  • Compendium der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. (Kurzer Abriss der indogermanischen Ursprache, des Altindischen, Altiranischen, Altgriechischen, Altitalischen, Altkeltischen, Altslawischen, Litauischen und Altdeutschen.) (2 Bde.) Weimar, H. Böhlau (Bd. 1 1861; Bd. 2 1862); Nachdruck Minerva GmbH, Wissenschaftlicher Verlag, ISBN 3-8102-1071-4
  • Die Darwinsche Theorie und die Sprachwissenschaft — offenes Sendschreiben an Herrn Dr. Ernst Haeckel. Weimar, H. Böhlau (1863)
  • Die Bedeutung der Sprache für die Naturgeschichte des Menschen. Weimar, H. Böhlau (1865)
  • Christian Donalitius Litauische Dichtungen (mit litauisch-deutschem Glossar herausgegeben von A. Schleicher), St. Petersburg, Russische Akademie der Wissenschaften (1865)
  • Darwinism Tested by the Science of Language. (Übersetzung aus dem Deutschen von Alexander V. W. Bikkers) London, J. C. Hotten (1869)
  • Die Darwinsche Theorie und die Sprachwissenschaft. Weimar, H. Böhlau (1873)
  • Laut- und Formenlehre der polabischen Sprache. Nachdruck Sändig Reprint Verlag H.R. Wohlwend, ISBN 3-253-01908-X
  • Sprachvergleichende Untersuchungen. Nachdruck Minerva GmbH, Wissenschaftlicher Verlag, ISBN 3-8102-1072-2
  • Die Formenlehre der kirchenslawischen Sprache erklärend und vergleichend dargestellt. Nachdruck H. Buske Verlag, Hamburg (1998), ISBN 3-87118-540-X

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Gertrud Bense. Schleicher, August. // Neue Deutsche Biographie. — Berlin: Duncker & Humblot, 2007. — Band 23. — S. 50 (Посилання).
  • Gertrud Bense, Maria Kozianka, Gottfried Meinhold: Deutsch-litauische Kulturbeziehungen: Kolloquium zu Ehren von August Schleicher an der Friedrich-Schiller-Universität Jena. Mayer, Jena/Erlangen 1994, ISBN 3-925978-38-0.
  • Karl-Heinz Best: August Schleicher (1821—1868). In: Glottometrics 13, 2006, Seiten 73–75. (Der Beitrag geht auf Schleichers Bedeutung für die Quantitative Linguistik ein.)
  • Joachim Dietze: August Schleicher als Slawist. Sein Leben und Werk in der Sicht der Indogermanistik. Akademie-Verlag, Berlin 1966.
  • Konrad Körner: Linguistics and evolution theory (Three essays by August Schleicher, Ernst Haeckel and Wilhelm Bleek). John Benjamins, Amsterdam-Philadelphia 1983.
  • Salomon Lefmann: August Schleicher. Skizze. Leipzig 1870.
  • Johannes Schmidt. Schleicher, August // Allgemeine Deutsche Biographie — Leipzig: Duncker & Humblot, 1890. — Band 31. — S. 402–416.
  • Theodor Syllaba: August Schleicher und Böhmen. Karolinum, Prag 1995, ISBN 80-7066-942-X.
  • Liba Taub: Evolutionary Ideas and «Empirical» Methods: The Analogy Between Language and Species in the Works of Lyell and Schleicher. British Journal for the History of Science 26, 1993, S. 171—193.
  • Horst Traut: Die Liederhandschrift des Johann Georg Steiner aus Sonneberg in der Überlieferung durch August Schleicher. Hain, Rudolstadt 1996, ISBN 3-930215-27-6.
  • Harald Wiese: Eine Zeitreise zu den Ursprüngen unserer Sprache. Wie die Indogermanistik unsere Wörter erklärt. Logos, Berlin 2007.

Посилання[ред. | ред. код]