Агалик-трава гірська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агалик-трава гірська
Ілюстрація Jasione montana з книги «Ілюстрації німецької флори», 1786
Ілюстрація Jasione montana з книги «Ілюстрації німецької флори», 1786
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Агалик-трава (Jasione)
Вид: Агалик-трава гірська
Jasione montana
L., 1753
Синоніми
Jasione vulgaris Gaterau
Ovilla globulariifolia Bubani
Phyteuma montanum (L.) C.K.Spreng.
Посилання
Вікісховище: Jasione montana
Віківиди: Jasione montana
EOL: 577729
IPNI: 142679-1
ITIS: 34582
NCBI: 239452
The Plant List: kew-351797

Агалик-трава гірська (Jasione montana L.) — дворічна рослина роду агалик-трава родини дзвоникових. Народні назви: головайчик, комашник гірський, польова волотка.

Агалик-трава гірська
Квітка Jasione montana

Морфологія[ред. | ред. код]

Корінь стрижневий. Стебла висотою 15 — 100 см, прості або розгалужені, густо облистяні та шерстистого опушені. Нижні листя довгасто-клиноподібні, виїмчасті; верхні — лінійно-довгасті, тупі, м'яко-опушені. Суцвіття головчасте. Квітки дрібні, віночок блакитний. Плід — яйцеподібна коробочка, що розкривається двома короткими стулками. Насіння яйцеподібні або еліптичні. Цвіте у червні — серпні. Плоди дозрівають в серпні -вересні.

Екологія[ред. | ред. код]

Росте на піщаних місцях, у соснових лісах.

Агалик-трава гірська на узбережжі Балтійського моря (Словінський Національний парк)

Поширення[ред. | ред. код]

Європейський Трапляється у багатьох регіонах України, рідше в степовій частині.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Вивчений недостатньо. Відомо, що в надземній частині містяться інулін, флавоноїди (глікозид і його аглікони).

Хороша кормова трава (проте в зеленому вигляді тваринами не поїдається). Експериментальними дослідженнями встановлено, що Агалик-трава гірська має гемостатичну дію. У народній медицині його використовували у вигляді відвару всієї рослини при мігрені, непритомності, безсонні, задишці, як сечогінний, болезаспокійливий, при шкірних та деяких гінекологічних хворобах.

Охоронні заходи[ред. | ред. код]

Входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької і Луганської областей[1].

Включений до Червоної книги Донецької області[2] Червоної книги Східної Фенноскандії (Фінляндія) та до Червоних книг Вологодської області, Республіки Карелія, Ростовської області і Республіки Татарстан в Російській Федерації.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Т. Л. Андрієнко (ред.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 28 травня 2014. 
  2. Червона книга Донецької області: рослинний світ. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 28 травня 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]