Одрі Тоту
Одрі Тоту | ||||
---|---|---|---|---|
Audrey Tautou | ||||
Ім'я при народженні | Одрі Тоту | |||
Народилася |
9 серпня 1976 (43 роки) Бомон, Пюї-де-Дом, Франція | |||
Громадянство |
![]() | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Паризький католицький інститут і Курси Флоран[4] | |||
Роки діяльності | 1996 — дотепер | |||
У шлюбі з | Матьє Шедід | |||
Провідні ролі |
Амелі Пулен, Софі Неві | |||
IMDb | ID 0851582 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Одрі́ Тоту́ (фр. Audrey Tautou, нар. 9 серпня 1976, Бомон) — французька акторка.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 9 серпня 1976 року в Бомоні (Франція), у родині лікаря-дантиста і вчительки.
У дитинстві їй дуже подобалися мавпи. Під час екскурсії в паризькому зоопарку 12-річна Одрі спробувала залізти у вольєр з горилами. Тоту твердо вирішила стати приматологом, але зрозуміла, що знайти для цього потрібний навчальний заклад не дуже легко. Тому вона закінчила музичну школу по класу фортепіано і гобою, а потім вступила на філологічний факультет Сорбонни. Паралельно Одрі відвідувала театральні Курси Флоран, бо, за її словами, «не хотіла вести впорядковане життя». Вона також підробляла секретаркою і знімалась у серіалі в ролі молодого детектива Жюлі Леско.
Якийсь час Тоту продовжувала грати у малопомітних короткометражках та у рекламі. Одного разу, готуючись до чергових проб, вона настільки захопилася вивченням ролі, що проїхала потрібну станцію метро і запізнилася майже на годину. Коли її відмовилися слухати, акторка заплакала настільки гірко, що режисер Тоні Маршалл з цікавості вирішила подивитись, на що здатна ця дівчина крім ридань. У результаті Одрі отримала роль у картині «Салон краси «Венера» (1998), яка стала одним з найуспішніших фільмів року і принесла акторці «Сезар» як новій надії французького кіно. Після такого вдалого початку Тоту вже не доводилося скаржитись на відсутність запрошень: наприклад, 2000 року вона знялась одразу у трьох стрічках — «Одружімося» Харрієт Марен, «Розпусник» Габріеля Агійона та «Змах крилами метелика» Лорана Фірода.
Жан-П'єр Жене та його співавтор Гійом Лоран писали роль Амелі спеціально для англійки Емілі Вотсон, однак актриса відмовилась грати у їхній картині, навіть не пояснивши причину цього рішення. Режисер був у відчаї, доки випадково не побачив на афіші Салону краси «Венера» обличчя Одрі Тоту. Жене запросив її на проби. «Вже через три секунди я зрозумів, що Одрі чудово зіграє Амелі, — розповідає постановник. — Вона схожа на чарівного ельфа, але водночас є справжньою характерною актрисою, однією з найкращих у молодому поколінні».
Завдяки «Амелі» Тоту миттєво стала найпопулярнішою молодою акторкою Франції. Вона знімається у першокласних режисерів — Алена Рене, Седріка Клапіша, Амоса Коллека, Стівена Фрірза, мріє попрацювати з Патрісом Леконтом і Жераром Ланвеном. Однак запевняє, що запросити її у фільм неважко: «Я не Катрін Деньов — достатньо лише доброго сценарію»[1].
В екранізації «Коду да Вінчі» Тоту знялася разом із Томом Хенксом, Жаном Рено та Єном Маккелленом.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1996 — Серце мішені / Coeur de cible
- 1998 — Правда це поганий недолік / La Verite est un vilain defaut
- 1998 — Стара застава / La Vieille barriere — Каро
- 1998 — Бебі-бум / Bébés boum
- 1998 — Технічний хаос / Chaos technique — Каро
- 1999 — / Casting: Archi-dégueulasse
- 1999 — / Le Boiteux: Baby blues
- 1999 — Салон краси «Венера» / Vénus beauté (institut) — Марі
- 1999 — Сумно помирати / Triste à mourir — Каро
- 2000 — Одружуйся зі мною / Épouse-moi — Марі-Анж
- 2000 — Пройдисвіти / Voyous voyelles — Анн-Софі
- 2000 — Розпусник / Le Libertin — Жюлі д'Ольбах
- 2000 — Помах крил метелика / Le Battement d'ailes du papillon — Ірен
- 2001 — Амелі / Le Fabuleux destin d'Amélie Poulain — Амелі Пулен
- 2001 — Бог великий, я маленька / Dieu est grand, je suis toute petite — Мішель
- 2002 — Кохає — не кохає / À la folie… pas du tout — Анжеліка
- 2002 — Іспанка / L'Auberge espagnole — Мартіна
- 2002 — Брудні принади / Dirty Pretty Things — Шенай Гелік
- 2003 — Зниклі моряки / Les Marins perdus — Лалла
- 2003 — Тільки не в губи / Pas sur la bouche — Югетт Вербері
- 2003 — / Nowhere to Go But Up — Вел Чіпзік
- 2004 — Довгі заручини / Un long dimanche de fiançailles — Матільда
- 2005 — / Les Poupées russes — Мартіна
- 2006 — Код да Вінчі / The Da Vinci Code — Софі Неві
- 2006 — Фатальна красуня / Hors de prix — Ірен
- 2007 — Просто разом / Ensemble, c'est tout
- 2009 — Коко до Шанель / Coco avant Chanel — Габріель Шанель
- 2010 — Комплексний догляд / Soins complets — Емілі
- 2011 — Ніжність / La Délicatesse — Наталі
- 2012 — Тереза Д. / Thérèse Desqueyroux — Тереза
- 2013 — Піна днів / L'écume des jours — Хлоя
- 2013 — Китайська головоломка / Casse-tête chinois — Мартіна
- 2016 — Вічність / Éternité — Валентина
- 2016 — Одіссея / L'Odyssée — Сімона Кусто
- 2017 — Санта і компанія / Santa et Cie — Ванда Клаус, дружина Санти
- 2018 — Щось не так з тобою / En liberté — Івонн
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ VIAF (Virtual International Authority File) — 2012.
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129978574 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=2
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Одрі Тоту |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одрі Тоту |
- Одрі Тоту на сайті IMDb (англ.)
- Одрі Тоту на сайті Kino-teatr.ua
|
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |