Шарлотта Генсбур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарлотта Генсбур
фр. Charlotte Gainsbourg
Шарлотта Генсбур на Берлінале-2022
Шарлотта Генсбур на Берлінале-2022
Шарлотта Генсбур на Берлінале-2022
Ім'я при народженні Charlotte Lucy Gainsbourg
Народилася 21 липня 1971(1971-07-21)[2][4][…] (52 роки)
Лондон, Велика Британія
Національність француженка
Громадянство  Велика Британія
 Франція
Релігія юдаїзм і християнство
Діяльність акторка, музикантка, співачка, кінематографістка, кіносценаристка, еротична модель
Alma mater Школа Жанін Мануельd
Роки діяльності з 1986
Чоловік Іван Аттал[6]
Діти Бен (*12 червня 1997) і Еліс (*8 листопада 2002)[7]
Батьки Серж Генсбур[8]
Джейн Біркін[8]
Брати / сестри Кейт Баррі, Лу Дуайон і Lulu Gainsbourgd
IMDb ID 1250
Нагороди та премії

CMNS: Шарлотта Генсбур у Вікісховищі

Шарлотта Люсі Генсбур (англ. Charlotte Lucy Gainsbourg, нар. 21 липня 1971) — франко-британська акторка та співачка. Дочка Джейн Біркін і Сержа Генсбура.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Лондоні[9] і виросла в Парижі.

Дебютувала як акторка у фільмі «Слова і музика» (1984) роллю дочки Катрін Денев. Того ж року дебютувала в музиці з піснею її батька «Lemon Incest»[10]

1986 року 15-річна акторка отримала свою першу нагороду «Сезар» за фільм «Безсоромна». Того ж року Генсбур випустила свій дебютний альбом «Charlotte for Ever», який спродюсував її батько Серж Генсбур.

1993 року відбувся англомовний дебют акторки в постановці її дядька «Цементний сад». 1994 року Генсбур зіграла в п'єсі «Олеанна». 1996 року вона виконала головну роль у екранізації роману «Джейн Ейр». 2000 року Генсбур отримала нагороду «Сезар» як найкраща акторка другого плану за фільм «La Bûche».

2001 року була членом журі Каннського кінофестивалю[11].

2003 року зіграла у фільмі Алехандро Гонсалеса Іньярріту «21 грам». 2004 року випустила спільний сингл «If» із французьким поп-співаком Етьєном Дао.

2006 року Генсбур випустила свій другий альбом «5:55», який був добре сприйнятий критикою і мав комерційний успіх. У Франції він став платиновим. У Великій Британії він зайняв 78-му сходинку чарту.

2007 року з'явилася у фільмах «Наука сну» з Гаелем Гарсією Берналем і в біографічному «Мене там немає» про Боба Ділана, де виконала пісню «Just Like a Woman». За роботу у «Мене там немає» вона отримала нагороду Незалежний дух.

2009 року Генсбур отримала нагороду Каннського кінофестивалю як найкраща акторка за роль у «Антихристі» Ларса фон Трієра[12].

2009 року фільм «Переслідування» за її участю змагався за Золотого лева на Венеційському кінофестивалі. Того ж року Генсбур випустила свій третій студійний альбом «IRM»[13]. Пісня «Heaven Can Wait» з нього була використана у рекламі Starbucks[14], а пісня «Trick Pony» — у епізоді «Perfect Little Accident» серіалу «Анатомія Грей»[15]

2010 року вийшов фільм «Дерево», де знімалася Генсбур. Наступною вона виконала роль Клер у фантастичній драмі Ларса фон Трієра «Меланхолія»[16].

Особисте життя[ред. | ред. код]

З 1990-х Генсбур перебувала в цивільному шлюбі з актором і режисером Іваном Атталем[17]. У пари є троє дітей — Бен Атталь (12.06.97), Еліс Атталь (08.11.02) і Джо Атталь (16.07.11)[18]. Тепер сім'я проживає в Парижі.

Здоров'я[ред. | ред. код]

Влітку 2007 року, після незначного випадку під час катання на водних лижах у США, акторка почала зазнавати сильних головних болей. Як пізніше з'ясувалося, вона перенесла внутрішньомозковий крововилив, 5 вересня Генсбур була екстрено госпіталізована в паризьку лікарню, де перенесла успішну операцію на мозку[19].

У культурі[ред. | ред. код]

Зовнішність Шарлотти Генсбур стала прообразом головної протагоністки відеогри Silent Hill 3 — дівчини-підлітка Хізер Мейсон.[20]

Дискографія[ред. | ред. код]

  • Charlotte for Ever (1986)
  • 5:55 (2006)
  • IRM (2009)
  • Stage Whisper (2011)
  • Rest (2017)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Фільм Роль Примітки
1984 Слова і музика Шарлотта Маркер
1985 Спокуса Ізабель Дитина
Безсоромна Шарлотта Кастанг премія «Сезар»
1986 Шарлотта Назавжди Шарлотта
1988 Маленьке кохання Люсі
Джейн Б. за версією Агнес В. Дочка Дж.
Маленький злодій Жанін Кастанг номінація на «Сезар»
1990 І світло в темряві сяє Матільда
1991 Дякую, життя Камілла Пелево
Очима людей Джульєтта Маньї
1992 Закохана Марі
1993 Цементний сад Жюлі
1994 Підступність слави Шарлотта Генсбур
1996 Джейн Ейр Джейн Ейр
Анна Оз Анна Оз
Кохання і т. д. Марі номінація на «Сезар»
1999 Взломщик Катрін Жирар
La Bûche Міла Робін премія «Сезар»
2000 Пристрасно Еліс Алмейда
Знедолені Фантіна
2001 Фелікс і Лола Лола
Моя дружина актриса Шарлотта
2003 21 грам Мері Ріверс
2004 Міжнародна зірка Шарлотта Генсбур короткометражка
І жили довго і щасливо Габріель
2005 Один залишається, інший іде Юдіт
Леммінг Бенедікт Гетті
2006 Новий світ Люсі Рід
Жінка на прокат Емма номінація на «Сезар»
Наука сну Стефані
2007 Мене там немає Клер премія Незалежний дух
2008 Місто кінцевого призначення Арден Ленгдон
2009 Антихрист Вона нагорода Каннського кінофестивалю
Переслідування Соня
2010 Дерево Дон
2011 Меланхолія Клер
2011 Зізнання нащадка століття Brigitte
2012 Не заходити, ми не одягнені Лілі
2013 Німфоманка Джо фільм з двох частин
2014 Самба Аліса
2017 Привиди Ісмаеля Сільвія
Обіцянка на світанку Міна Кацев номінація на премію «Сезар» за найкращу жіночу роль
2022 Блідо-блакитне око Петсі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123407370 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. SNAC — 2010.
  5. Discogs — 2000.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 27 лютого 2011. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 27 лютого 2011. 
  8. а б Lundy D. R. The Peerage
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 27 лютого 2011. 
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 27 лютого 2011. 
  11. Біографія Charlotte Gainsbourg на сайті IMDb (англ.)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 27 лютого 2011. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 27 лютого 2011. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 27 лютого 2011. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 27 лютого 2011. 
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 лютого 2011. 
  17. Movie Habit: Interview with Charlotte Gainsbourg and Yvan Attal <! — Bot generated title ->. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 27 лютого 2011. 
  18. Charlotte Gainsbourg bio: biographie de Charlotte Gainsbourg — Gala. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 27 лютого 2011. 
  19. Charlotte Gainsbourg has emergency brain surgery. NME. UK. 6 September 07. Архів [http:// www.nme.com/news/charlotte-gainsbourg/30949 оригіналу] за 16 лютого 2012. 
  20. Енциклопедія Silent Hill (англ.). Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]