Очікує на перевірку

Адигейська автономна область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адыгэ AО
Адыге́йская AО
Адигейська автономна область
Адигейська (Черкеська) АО Flag
1928–1991 Адигея
Адигейської AO: історичні кордони на карті
Адигейської AO: історичні кордони на карті
Територіальні зміни Адигейської АО у 1936-1962
Столиця Майкоп
Форма правління Автономна область СРСР
Історичний період ХХ століття
 - Засновано 3 серпня 1928
 - Ліквідовано 3 липня 1991
Сьогодні є частиною Росія Росія

Адигейська автономна область, Адигейська АО — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала з 27 липня 1922 до 16 травня 1992 року.

Столиця — Майкоп (до 1936 року — Краснодар).

Історія

[ред. | ред. код]
Кавказ під час підвищення статусу Адигеї до рівня республіки
  • 5 жовтня 1990 позачергова сесія Адигейської обласної Ради народних депутатів ухвалила рішення про підвищення статусу Адигеї до рівня самостійного суб'єкта РРФСР (республіки) і проголосила Адигейську Радянську Соціалістичну Республіку, (рішення не мало юридичної сили).
  • 15 грудня 1990 вихід Адигеї зі складу Краснодарського краю узаконено Другим з'їздом народних депутатів РРФСР, що внесла зміни до Конституції РРФСР, за якими автономні області виводилися з складів країв, куди входили[3]..
  • 3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесло в російську конституцію поправку, що перетворила Адигейську АО у Радянську Соціалістичну Республіку Адигея у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР[4], але так і не була затверджена ним.
  • 21 квітня 1992 З'їзд народних депутатів Російської Федерації прийняв поправку до конституції РРФСР, яка перетворила Адигейську АО на Республіку Адигея[1]. Поправка набула чинності з моменту опублікування 16 травня 1992 у «Російській газеті»[2].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 1985 до складу Адигейської АО входило 2 міста обласного підпорядкування:

і 7 районів:

  1. Гіагінський — станиця Гіагінська,
  2. Кошехабльський — аул Кошехабль,
  3. Красногвардійський — с. Красногвардійське,
  4. Майкопський — сел. Тульський,
  5. Октябрський — аул Октябрський,
  6. Теучезький — місто Теучезьк,
  7. Шовгенівський — аул Шовгенівський.

Населення

[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення області:

Рік Площа, км² Населення, осіб
1930 3 015 113 700
1939 3 048 241 799[5]
1959 3 900 284 690[6]
1970 7 600 385 644[7]
1979 7 600 404 504[8]
1989 7 600 432 588[9]

Національний склад населення[10] згідно перепису 1979 року:

Національність Населення, осіб Кіл-сть, %
Росіяни 285 626 70,6
Адиги 86 388 21,4
Українці 12 078 3,0
Вірмени 6 359 1,6
Татари 2 415 0,6
Білоруси 2 244 0,6

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики»
  2. а б яОХЯНЙ ГЮЙНМНБ пятяп/пт. 1990-1993. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  3. Закон РСФСР от 15 декабря 1990 г. "Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР"
  4. Закон РСФСР от 3 июля 1991 г. «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР в связи с преобразованием автономных областей в Советские Социалистические Республики»
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 травня 2015.
  6. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
  7. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
  8. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2015.
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Национальный состав. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 24 травня 2015.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]