Шовгеновський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Шовгеновський район
рос. Шовгеновский район
адиг. Шэуджэн къедзыгъуэ
Coat of Arms of Shovgenovsky rayon (Adygeya).png Flag of Shovgenovsky rayon (Adygeya).png
Герб Прапор
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Flag of Adygea.svg Адигея
Утворений: 27 липня 1924
Населення: 16 947 осіб (2012)
Площа: 521,4 км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: Хакурінохабль
Мапа району
Влада
Адреса адміністрації: 385440, Республіка Адигея, Шовгеновський район, аул Хакурінохабль, вулиця Шовгенова,
буд. 9, тел. (факс) 8-87773-9-11-68.
Веб-сторінка: http://adygea.kubic.ru/territory/shovgen/
Голова РДА: Нальбій Хазретович Хуажев

Шовге́новський райо́н (рос. Шовге́новский райо́н; адиг. Шэуджэн къедзыгъуэ) — адміністративно-територіальна одиниця Республіки Адигея. Офіційна назва: Муніципальне утворення «Шовгеновський район».

Район розташований на північному сході Республіки Адигея. Територію перетинає паралель 45° північної широти. Площа району — 521,4 км².

У складі району 31 населений пункт: 7 аулів, 3 селища, 21 хутір. Адміністративний центр — аул Хакурінохабль.

Заснований 27 липня 1922 року як Фарський округ у складі Адигейської (Черкеської) АО. 2 серпня 1924 року перетворений в Хакурінохабльський район. З 7 лютого 1929 р. — Шовгеновський. З 7 грудня 1956 по 21 березня 1958 рр. був скасований. З 15 лютого 1965 року існує в сучасних межах.

Географія[ред.ред. код]

Клімат Шовгеновського району помірно континентальний, м'який. Кількість опадів в рік — 640 мм, зокрема літом — близько 400 мм. Середня температура в січні −3 °С, абсолютний мінімум −38 °С, середня температура в липні +23 °С, максимум +38 °С. Влітку й восени на річках часті паводки.

Серед ґрунтів переважають чорноземи, луко-чорноземні ґрунти, є лугові солонці і луко-болотні ґрунти. у південно-західній частині району потужність чорнозему досягає 1,5-2 метрів. Площа ріллі — 32 тисячі га, під лісами — близько 4 тисяч га.

Північна частина району розташована в долині річки Лаба, що складається з алювіальних відкладень новітнього часу. Середні висоти над рівнем моря 80-100 м, до південного сходу територія району підвищується. Для ландшафту характерні міжрічкові і міжбалочні рівнини, які повністю розорані. Лісова рослинність збереглася долинами річок. Найбільший лісовий масив — Чорний ліс, площею більше 3 тисяч га. Серед рослинності переважає степова: мятлік, пирій, боби і інші трави. У лісах: дуб, ясен, тополя, верба. У підліску: глід, терен, бузина і інші чагарники.

З півночі територію району огинає річка Лаба. Зліва в неї впадають Чехрак, Фарс, Улька, Гіага. Окрім Фарсу всі річки степові, з мінливим режимом, витоки — джерельного характеру. Фарс — у верхів'ях типова гірська річка, тому на ній часті підйоми рівня води до критичних відміток.

З корисних копалини є пісок, гравій, глини.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення — 16 947 осіб (2012).

Національний склад
Народ Чисельність, 2002, осіб
Адиги 11 000
Росіяни 5 700
Українці 200
Татари 200

Історія[ред.ред. код]

Історія Шовгеновського району почалася із створення 27 липня 1922 року Адигейської (Черкеської) автономної області, коли в її складі був створений Фарський округ з центром в аулі Хакурінохабль. Він охоплював території сучасних Красногвардійського, Кошехабльського і Шовгеновського районів. 710 грудня 1922 року в аулі Хакурінохабль відбувся перший з'їзд Рад Адигейської (Черкеської) автономної області, що заклав основи сучасної державності Адигеї.

Людина заселила ці місця в глибокій старовині, близько 10-12 тисяч років тому. Зараз на його території розташовано майже 500 пам'ятників археології, історії і культури. Досі серед степових просторів височіють великі кургани. Багато хто з них таїть в собі поховання Катакомбної, Північно-Кавказької і Майкопської культур. Немало поселень і городищ, що відносяться до перших століть нашої ери. Широко сталі відомі святилище «Чемдежуашх» в аулі Кабехабль, курганний комплекс «Уашхиту» біля хутора Дорошенко і багато інших пам'ятників археології. Великі курганні комплекси розташовані за течією річок Улька, Грязнуха й Гіага.

Близькість до Чорноморського побережжя, захищеність з півночі річками Кубань і Лаба зумовили швидке освоєння території людиною. В давнину тут жили предки адигів — меоти, потім касоги, що створили ранньосередньовіковий Касозький союз племен (деякі вважають їх предками кабардинців).

Територія району в XIII столітті зазнала нападів монголо-татар, але залишалася в зоні впливу Бєлореченської культури цього часу і входила до складу маловивченого князівства Мінілія.

У подальші століття ці землі освоюють ногайці, потім їх витіснять адигські народності: адамійці, махоші, теміргоївці (або чемгуї).

З кінця XVIII століття на територію району остаточно виселяються з верховій річки Білої чемгуї, а ці землі стають ядром Теміргоївського (Чемгуйського) князівства. В аулі Хатажукай в 50-60-x роках XIX століття розташувалося одна з резиденцій княжого роду Болотокових.

У 1841 році по річці Лабі закладається Лабінська прикордонна лінія і з цієї миті межа Росії стала проходити річкою. У роки Кавказької війни теміргоївці чинили опір царським військам, але командування Кавказької армії вважало їх «мирними» і створило для їх управління Лабінське приставство. У 1849 році наїб Шаміля в Черкесії Мухаммед-Амін переселив теміргоївців в гори. Але через деякий час вони повернулися на свої місця. У 1857 році через територію району пройшов загін царських військ до місця будівництва фортеці Майкоп. У 1860 році територія князівства була остаточно приєднана до Росії. З 1863 року починається її заселення переселенцями з внутрішніх губерній Росії. З 1865 року територія району входила до складу Лабінського військово-народного округу, з 1871 — Лабінського повіту, а потім, з 1881 — Майкопського відділу.

У роки Жовтневої революції 1917 р. і Громадянської війни на території Шовгеновського району відбувалися важливі політичні події, що мають величезне значення в житті адигейського народу.

У серпні 1917 р. в аулі Хакурінохабль проходив з'їзд горців Кубані і Чорномор'я, що позначив погляди правлячих класів Адигеї на подальші шляхи розвитку в умовах, що склалися в Росії після Лютневої революції. У листопаді 1917 р. на території Шовгеновського району, в хуторі Касаткін, вперше в Адигеї була встановлена Радянська влада. У 1918 р. територія району стала ареною жорстоких боїв між Добровольчою армією Денікіна і червоногвардійськими загонами. Літом цього ж року в аулах і хуторах вів підпільну роботу перший комісар у справах горців Кубано-Чорноморської Радянської Республіки Мос Хакарович Шовгенов. У серпні 1918 р. він і його дружина — одна з перших адигейців-більшовичок Гошевнай Ідаровна Шовгенова-Дагужієва, були звірячо страчені білогвардійською контррозвідкою. На згадку про М. Х. Шовгенова з 1929 р. район носить його ім'я.

У 1930-х роках в районі активно проводилася колективізація сільського господарства, розвивається культура і освіта.

На фронтах Німецько-радянської війни билося близько 4,5 тисяч уродженців району. Близько 2,5 тисяч з них не повернулися додому.

У період з 9 серпня 1942 року по 3 лютого 1943 року Шовгеновський район був окупований гітлерівськими військами, які нанесли велику утрату народному господарству.

8 листопада 1941 року під Луганськом в Україні зробив свій подвиг уродженець а. Хакурінохабль Хусен Борежевіч Андрухаєв, першим з радянських письменників удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Цього ж високого звання був удостоєний і Василь Савельевіч Лозов, уродженець х. Міхайлов Шовгеновського району, що зробив подвиг 26 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра.

Десятки воїнів-шовгеновців були удостоєні бойових орденів, сотні — медалей.

В кінці 1940-х—початку 1960-х років в районі йшло відновлення господарства, зруйнованого війною. У 19701980-і роки модернізуються і будуються нові промислові підприємства. У сільському господарстві врожайність зернових досягає 40-45 ц/га, цукрового буряка — близько 400 ц/га, надої молока — 3,5-4 тисячі кг на фуражну корову. Збільшується поголів'я худоби і птаха, активно розвивається соціальна інфраструктура.

До кінця 1980-х років ХХ століття Шовгеновський район — один з найрозвиненіших в аграрному секторі економіки Адигеї і Краснодарського краю.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Сільське поселення Населені пункти
Джерокайське
Дукмасовське
Заревське
Мамхегське
Хакурінохабльське
Хатажукайське

*Адміністративні центри вказані товстівкою