Алгонкінські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Територія історичного розповсюдження алгонкінських мов

Алгонкінські мови (англ. Algonquian, Algonkian) — підродина в складі алґських мов, одне з найбільших мовних об'єднань Північної Америки, що займає майже весь схід і центр Канади, а також район навколо Великих озер (крім ірокезького регіону) та північну частину атлантичного узбережжя США. Загальна кількість мовців алгонкінських мов — понад 190 тисяч осіб. У той час як в США ця кількість скорочується (18 079 осіб в 1970 р і приблизно 13 тисяч у віці 5 років та вище в 1990 р.), в Канаді вона неухильно зростає: 99 120 осіб в 1981 р, приблизно 150 тисяч у 1991 році, 171 600 осіб в 2001 році і 180 955 осіб в 2006 році.[1]

Територія розселення мовців алгонкінських мов простягається від східного берега Північної Америки до Скелястих гір. Прото-алгонкінська мова, від якої походять усі алгонкінські, була у вжитку 2500-3000 років тому.[2] Достеменно невідомо, на якій саме території нею розмовляли.

Класифікація[ред. | ред. код]

У число алгонкінських входять 43 мови. У класифікації І. Годдарда 1995 року алгонкінські мови поділяються на 10 гілок:

Раніше використовувалася простіша класифікація, відповідно до якої алгонкінські мови ділилися на три групи — східні, центральні та рівнинні (західні).

Граматичні особливості[ред. | ред. код]

Алгонкінські мови відомі своєю полісинтетичною морфологією та розвиненою системою дієслів.[3] Іноді одне слово може означати ціле речення, наприклад (мова меноміні): paehtāwāēwesew «Його почули вищі сили», або (рівнинний крі) kāstāhikoyahk «Це нас лякає».

Алгонкінські іменники граматично поділяються та ті, що позначають істот і неістот.[3] Іншою особливістю іменників є поділ на проксимативні та обвіативні. Обвіативні використовуються для позначення об'єктів, які є головною темою обговорення, а обвіативні — для менш суттєвих речей чи істот.[4]

Займенники розрізняють три особи, однину і множину, включний і виключний варіанти слова «ми», та проксимативність/обвіативність у третій особі.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2006 Census of Population. Архів оригіналу за 2013-03-16. Процитовано 2013-03-13. 
  2. Goddard, 1978, с. 587
  3. а б Pentland, 2006, с. 163
  4. а б Pentland, 2006, с. 164

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pentland, David H. Algonquian and Ritwan Languages // Encyclopedia of Languages and Linguistics. — 2nd ed. — Amsterdam : Elsevier, 2006. — P. 161–6.

Посилання[ред. | ред. код]