Альбрехт VII Австрійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт VII Австрійський
Peter Paul Rubens 096b.jpg
Народився 15 листопада 1559[1][2][…]
Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія, Австрія[4]
Помер 13 липня 1621(1621-07-13)[1][2][…] (61 рік)
Брюссель, Брабант, Габсбурзькі Нідерланди[6]
Поховання Брюссельський собор
Країна Flag of Austria.svg Ерцгерцогство Австрія
Діяльність військовослужбовець, католицький священник
Знання мов іспанська
Титул Ерцгерцог[7]
Посада Кардинал-диякон[8], католицький єпископ[d], Metropolitan Archbishop of Toledod, титулярний архиєпископd, Inquisidor-mor de Portugald і viceroy of Portugald
Військове звання генерал
Конфесія Римо-католицька церква[8]
Рід Габсбурги
Батько Максиміліан II Габсбург
Мати Марія Австрійська (1528—1603)
Брати, сестри Анна Австрійська, Єлизавета Австрійська, королева Франції, Archduchess Margaret of Austriad, Рудольф II, Максиміліан III Австрійський, Archduke Wenceslaus of Austriad, Матвій Габсбург і Ернст Австрійський
У шлюбі з Ізабелла Клара Євгенія[9]
Діти Anna Mauritia von Habsburgd[10], Philipp von Habsburgd[10] і Albrecht von Habsburgd[10]
Нагороди
Coat of Arms of Archduke Albert of Austria as Governor-Monarch of the Low Countries.svg

Альбрехт VII Австрійський (нім. Albrecht VII. von Österreich; 13 листопада 1559(15591113), Відень — 13 липня 1621[11], Брюссель) — штатгальтер Іспанських Нідерландів з 1595 року і з 1598 співправитель Іспанських Нідерландів разом зі своєю дружиною Ізабеллою Кларою Євгенією, дочкою Філіппа II, з якою він одружився 18 квітня 1599.

Альбрехт був п'ятим сином імператора Священної Римської імперії Максиміліана II. Він був відправлений до іспанського двору у віці 11 років, де його дядько, король Іспанії Філіп II, керував його освітою. Альбрехту ладили церковну кар'єру. У 1577 році, у віці 18 років він був проведений у кардинали. Філіп II планував призначити його архієпископом Толедо, але чинний архієпископ Гаспар де Кірога прожив довше очікуваного. Того часу Альбрехт займав другорядні пости.

Після приєднання Португалії Альбрехт став у 1583 році першим віце-королем метрополії і всіх заморських володінь. Він був також призначений папським легатом і великим інквізитором Португалії. Як віце-король він брав участь у створенні Непереможної армади в 1588 році та був розбитий англійцями в 1589 році під Лісабоном. У 1593 році Філіп II відкликав його до іспанського двору, в Мадрид, щоб допомогти Філіпу у веденні державних справ.

Штатгальтер Іспанських Нідерландів[ред. | ред. код]

Після смерті ерцгерцога Ернста в 1595 році, Альбрехт був направлений у Брюссель, щоб прийняти справи свого померлого брата. Він прибув до Брюсселя 11 лютого 1596. Його першим завданням було відновлення військового панування Іспанії в Нижніх країнах. Іспанія зіткнулася з об'єднаними силами Голландської республіки, Англії та Франції і терпіла поразку за поразкою, починаючи з 1590 року.

Альбрехт VII — відомий меценат, протегував художникам золотого століття голландського живопису, зокрема Пітеру Паулю Рубенсу. При його дворі в Брюсселі служив англійський композитор Пітер Філіпс.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]