Максиміліан II

	Максиміліан II
	[[Файл:\|90px\|Максиміліан II]]
	Імператор Священної Римської імперії
25 липня 1564 — 12 жовтня 1576
Попередник:	Фердинанд I
Наступник:	Рудольф II
	Король Галичини та Володимирії
25 липня 1564 — 12 жовтня 1576
Попередник:	Фердинанд I і Анна I
Наступник:	Рудольф II
Народження:	31 липня 1527[…]; Відень, Габсбурзька монархія
Смерть:	12 жовтня 1576[…] (49 років); Регенсбург, Баварія
Поховання:	Собор святого Віта
Країна:	Ерцгерцогство Австрія
Релігія:	католицька церква
Рід:	Габсбурги
Батько:	Фердинанд I Габсбург
Мати:	Анна I
Шлюб:	Марія Австрійська (1528—1603)
Діти:	Анна Австрійська, Рудольф II, Ернст Австрійський, Єлизавета Австрійська, королева Франції, Матвій Габсбург, Максиміліан III Австрійський, Альбрехт VII Австрійський, Archduke Wenceslaus of Austriad, Archduchess Margaretha of Austriad, Ferdinand von Habsburgd, Marie von Habsburgd, Friedrich von Habsburgd, Marie von Habsburgd, Karl von Habsburgd і Eleonore Erzherzogin von Österreichd
Нагороди:
	Медіафайли у Вікісховищі

Максиміліан II Габсбург (31 липня 1527 — 12 жовтня 1576) — імператор Священної Римської імперії (1564—1576), король Богемії (1562—1575), Угорщини, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами; титулярний король Сербії, Галичини і Володимерії, Болгарії, та ін з династії Габсбургів. Син імператора Фердинанда I, небіж імператора Карла V, кузен іспанського короля Філіпа II, батько імператорів Рудольфа ІІ Габсбурга та Матіаса. Перший з Габсбургів, що був коронований на угорського короля у Братиславі.

Біографія[ред. | ред. код]

Майбутній імператор Максиміліан виховувався разом зі своїм молодшим братом ерцгерцогом австрійським Фердинандом II (1529—1595) при дворі батька. У 1544 на запрошення свого дядька, імператора Карла V виїхав до Іспанії, супроводжував його в поході проти Франції (1544), а потім у Шмалькальденській війні проти німецьких протестантів (1547 р).

У 1548 одружився з дочкою Карла V Марією Іспанською (1529—1603). Під час воєнних походів Карла V разом з дружиною на правах штатгальтера керував Іспанією. У 1552 повернувся до Австрії. Тяжів до протестантизму і виношував плани зміни віросповідання, однак під тиском родичів і Папи Римського залишився в лоні католицької церкви. Не останню роль в ухваленні такого рішення відіграло обрання в 1558 році Фердинанда I Габсбурга імператором Священної Римської імперії (перехід в протестантизм позбавляв Максиміліана можливості успадкувати імператорську коронуі).

У вересні 1562 року Максиміліан отримав корону Чехії, в листопаді того ж року був обраний німецьким королем, в липні 1563 зійшов на престоли Угорщини та Хорватії. Після смерті батька 25 липня 1564 Максиміліан став імператором Священної Римської імперії.

У 1574—1575 претендував також на престол Речі Посполитої, проте програв у боротьбі за нього Стефану Баторію.

У питаннях релігійної політики, незважаючи на тиск Папи Римського і європейських католицьких правителів, намагався займати нейтральну позицію. У своїх родових володіннях фактично зрівняв в правах з католиками дворян і лицарів, які перейшли в протестантизм. У 1566—1568 вів війну з османським султаном Селімом II (1566—1574) за Трансильванію, яка, однак, закінчилася безрезультатно.

Родовід[ред. | ред. код]

Максиміліан I,
Римський Імператор

Філіп I Вродливий,
Король Кастилії

Марія I,
Герцогиня Бургундії

Фердинанд I,
Римський Імператор, Король Галичини і Волині

Фердинанд II,
Король Арагону

Іоанна I,
Королева Кастилії

Ізабела I,
Королева Кастилії

Максиміліан II,
Римський Імператор, Король Галичини і Волині

Казимир Ягеллончик,
Король Русі

Владислав II Ягеллончик,
Король Галичини і Волині

Єлизавета Габсбург,
Королева Русі

Анна I,
Королева Галичини і Волині

Гастон де Фуа

Анна де Фуа,
Королева Галичини і Волині

Катерина де Фуа

Сім'я[ред. | ред. код]

Докладніше: Габсбурги

Дружина: Марія Австрійська (1528—1603)
- Анна (1549—1580) ∞ Філіп II, король Іспанії.
- Рудольф II — імератор (1576—1612)
- Ернст
- Єлизавета
- Матвій — імператор (1612—1619)
- Максиміліан III
- Альбрехт VII Австрійський
- Маргарита
- Венцель
- Маргарита

Титул[ред. | ред. код]

Dei gratia electus Romanorum imperator, semper augustus, ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclavoniae, Ramae, Serviae, Galliciae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque etc. rex; archidux Austriae; dux Burgundiae, Brabantiae. Styriae, Carinthiae, Carnioliae; marchio Moraviae; dux Luxemburgae, superiorisque et inferioris Silesiae, Wierthembergae et Thekae; princeps Sveviae; comes Habspurgi, Tirolis, Ferreti, Kiburgi et Goritiae; landtgravius Alsatiae; marchio sacri Romani imperii supra Anasum Burgoviae, ac superioris et inferioris Lusatiae; dominus marchiae Sclavonicae, portus Naonis et Salinarum, etc.