Альфред Адлер
| Альфред Адлер | |
|---|---|
| нім. Alfred Adler | |
![]() | |
| Ім'я при народженні | нім. Alfred Adler[1] |
| Народився | 7 лютого 1870[2][3][…] Rudolfsheimd, Австро-Угорщина[1] |
| Помер | 28 травня 1937[5][2][…] (67 років) Абердин, Шотландія, Велика Британія[6] ·гострий інфаркт міокарда |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Місце проживання | Австрія |
| Країна | |
| Діяльність | психіатр, психотерапевт, офтальмолог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | Індивідуальна психологія[7], психологія, психіатрія, неврологія, психотерапія і психоаналіз |
| Заклад | Віденський університет |
| Відомі учні | Абрахам Маслоу |
| Батько | Leopold Adlerd |
| Мати | Pauline Adlerd |
| У шлюбі з | Raissa Adlerd[8] |
| Діти | Alexandra Adlerd Valentine Adlerd Kurt A. Adlerd[8] Cornelia Adlerd[9] |
| Особ. сторінка | adler-iaip.net |
Альфре́д А́длер (нім. Alfred Adler; нар. 7 лютого 1870, Відень — пом. 28 травня 1937, Абердин) — австрійський психіатр і психолог, послідовник 3игмунда Фрейда, засновник індивідуальної психології. Автор близько 300 книг та статей.
Адлер народився 7 лютого 1870 року [10]на вулиці Маріахільфер-Штрассе, 208[11] у Рудольфсхаймі, селі на західній околиці Відня, що входить до складу сучасного Рудольфсхайм-Фюнфгауса, 15-го району міста. Він був другим із семи дітей єврейського подружжя Поліни (Бір) та Леопольда Адлерів. Леопольд Адлер був угорським за походженням торговцем зерном.[12]
У дитинстві Альфред Адлер мав слабке здоров’я: хворів на рахіт (через що почав ходити приблизно у 4 роки) та переніс важку пневмонію у 5-річному віці. У ранні роки також пережив смерть молодшого брата. Після одужання Адлер вирішив стати лікарем.[13]
Через обмеження, пов’язані зі здоров’ям, Адлер у дитинстві багато читав, зокрема класичну літературу. Часте проведення вільного часу за книгами дуже допомогло Адлеру, коли він подорослішав. У дорослому віці його відзначали як товариську людину з почуттям гумору та розвиненими ораторськими здібностями. Досвід ранніх хвороб і подолання фізичних труднощів пов’язують із формуванням деяких ключових ідей його психологічної теорії, зокрема темою компенсації неповноцінності.[13]
Рушійною силою психіки Адлер вважав «прагнення до влади». Це прагнення нібито виникає з «почуття неповноцінності». За Адлером весь процес формування особистості, її характеру є результатом протесту проти цієї «неповноцінності». Ці твердження Адлера перекликаються з вченням Фрідріха Ніцше про «волю до влади».
- 11519 Адлер — астероїд, названий на честь вченого.
- «Дослідження неповноцінності органів та психічної компенсації» (Studie über Minderwertigkeit von Organen, 1907);
- «Практика і теорія індивідуальної психології» (Praxis und Theorie der Individualpsychologie, 1920);
- «Проблеми людської природи» (Problems of Human Nature, 1929);
- «Наука життя» (The Science of Living, 1929);
- «Стиль життя» (The Pattern of Life, 1930);
- «Соціальні інтереси: виклик людству» (Social Interest: A Challenge to Mankind, 1938);
- «Перевага і соціальні інтереси» (Superiority and Social Interest, 1964).
- ↑ а б 114 // реєстр народжень — Т. 1.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 18. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Адлер Альфред // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Carrell S. Ashes of psychoanalysis co-founder Alfred Adler traced — The Guardian, 2011.
- ↑ Collinson D. Biographical Dictionary of Twentieth-Century Philosophers — 1996. — ISBN 978-0-415-06043-1
- ↑ а б https://www.theguardian.com/uk/2011/apr/10/alfred-adler-ashes-found-edinburgh
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118500686 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Hergenhahn, Olson, Matthew, B.R (2006). An Introduction to Theories of Personality. Pearson Prentice Hall (English) . с. 95—123.
- ↑ Lohrmann, Klaus (2003). Jewish Vienna. Kultur-Karte. Mosse-Berlin Mitte gGmbH.
- ↑ Encyclopedia of World Biography (7 січня 2010). Alfred Adler Biography.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ а б Котигорошко, Владислав (20 березня 2023). Альфред Адлер: засновник Індивідуальної психології та розчарування Фройда. gasformind.com. Процитовано 20 березня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — 639 с. — С. 94.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 74.
- Адлер, Альфред [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Адлер А. Достоєвський [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.](укр.)
- Народились 7 лютого
- Народились 1870
- Уродженці Австро-Угорщини
- Померли 28 травня
- Померли 1937
- Померли в Абердині
- Поховані на Центральному цвинтарі Відня
- Випускники Віденського університету
- Науковці Віденського університету
- Австрійські психологи
- Австрійські психіатри
- Психоаналітики
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Угорці Австрії
- Австрійські масони
