Перейти до вмісту

Альфред Адлер

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Альфред Адлер
нім. Alfred Adler Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнінім. Alfred Adler[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 лютого 1870(1870-02-07)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Rudolfsheimd, Австро-Угорщина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 травня 1937(1937-05-28)[5][2][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Абердин, Шотландія, Велика Британія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
·гострий інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВіденський центральний цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняАвстрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрія
 Цислейтанія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпсихіатр, психотерапевт, офтальмолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьІндивідуальна психологія[7], психологія, психіатрія, неврологія, психотерапія і психоаналіз Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніАбрахам Маслоу Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLeopold Adlerd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиPauline Adlerd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зRaissa Adlerd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAlexandra Adlerd
Valentine Adlerd
Kurt A. Adlerd[8]
Cornelia Adlerd[9]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Особ. сторінкаadler-iaip.net Редагувати інформацію у Вікіданих

Альфре́д А́длер (нім. Alfred Adler; нар. 7 лютого 1870(18700207), Відень — пом. 28 травня 1937, Абердин) — австрійський психіатр і психолог, послідовник 3игмунда Фрейда, засновник індивідуальної психології. Автор близько 300 книг та статей.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Адлер народився 7 лютого 1870 року [10]на вулиці Маріахільфер-Штрассе, 208[11] у Рудольфсхаймі, селі на західній околиці Відня, що входить до складу сучасного Рудольфсхайм-Фюнфгауса, 15-го району міста. Він був другим із семи дітей єврейського подружжя Поліни (Бір) та Леопольда Адлерів. Леопольд Адлер був угорським за походженням торговцем зерном.[12]

У дитинстві Альфред Адлер мав слабке здоров’я: хворів на рахіт (через що почав ходити приблизно у 4 роки) та переніс важку пневмонію у 5-річному віці. У ранні роки також пережив смерть молодшого брата. Після одужання Адлер вирішив стати лікарем.[13]

Через обмеження, пов’язані зі здоров’ям, Адлер у дитинстві багато читав, зокрема класичну літературу. Часте проведення вільного часу за книгами дуже допомогло Адлеру, коли він подорослішав. У дорослому віці його відзначали як товариську людину з почуттям гумору та розвиненими ораторськими здібностями. Досвід ранніх хвороб і подолання фізичних труднощів пов’язують із формуванням деяких ключових ідей його психологічної теорії, зокрема темою компенсації неповноцінності.[13]

Індивідуальна психологія Адлера

[ред. | ред. код]

Рушійною силою психіки Адлер вважав «прагнення до влади». Це прагнення нібито виникає з «почуття неповноцінності». За Адлером весь процес формування особистості, її характеру є результатом протесту проти цієї «неповноцінності». Ці твердження Адлера перекликаються з вченням Фрідріха Ніцше про «волю до влади».

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 11519 Адлер — астероїд, названий на честь вченого.

Основні роботи

[ред. | ред. код]
  • «Дослідження неповноцінності органів та психічної компенсації» (Studie über Minderwertigkeit von Organen, 1907);
  • «Практика і теорія індивідуальної психології» (Praxis und Theorie der Individualpsychologie, 1920);
  • «Проблеми людської природи» (Problems of Human Nature, 1929);
  • «Наука життя» (The Science of Living, 1929);
  • «Стиль життя» (The Pattern of Life, 1930);
  • «Соціальні інтереси: виклик людству» (Social Interest: A Challenge to Mankind, 1938);
  • «Перевага і соціальні інтереси» (Superiority and Social Interest, 1964).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 114 // реєстр народжень — Т. 1.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 18. — ISBN 978-2-221-06888-5
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Адлер Альфред // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Carrell S. Ashes of psychoanalysis co-founder Alfred Adler tracedThe Guardian, 2011.
  7. Collinson D. Biographical Dictionary of Twentieth-Century Philosophers — 1996. — ISBN 978-0-415-06043-1
  8. а б https://www.theguardian.com/uk/2011/apr/10/alfred-adler-ashes-found-edinburgh
  9. Deutsche Nationalbibliothek Record #118500686 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  10. Hergenhahn, Olson, Matthew, B.R (2006). An Introduction to Theories of Personality. Pearson Prentice Hall (English) . с. 95—123.
  11. Lohrmann, Klaus (2003). Jewish Vienna. Kultur-Karte. Mosse-Berlin Mitte gGmbH.
  12. Encyclopedia of World Biography (7 січня 2010). Alfred Adler Biography.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  13. а б Котигорошко, Владислав (20 березня 2023). Альфред Адлер: засновник Індивідуальної психології та розчарування Фройда. gasformind.com. Процитовано 20 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]