Андаберд (монастир)
| Монастир Андаберд вірм. Հանդաբերդ | |
|---|---|
 | |
| 40°13′32″ пн. ш. 46°08′23″ сх. д. / 40.2258278° пн. ш. 46.1398194° сх. д.Координати: 40°13′32″ пн. ш. 46°08′23″ сх. д. / 40.2258278° пн. ш. 46.1398194° сх. д. | |
| Країна |
 Нагірно-Карабаська Республіка |
| Місто | с. Кнараван |
| Район | Шаумянівський район (НКР) |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Єпископство | Арцаська |
| Тип | монастир |
| Стан | руїни |
  Монастир Андаберд Монастир Андаберд (Нагірно-Карабаська Республіка) | |
 | |
Монастир Андаберд (вірм. Հանդաբերդ) — напівзруйнований вірменський монастир на горі Пахак, неподалік від фортеці Андаберд і села Кнараван в Шаумянівському районі Нагірно-Карабаської Республіки.
У музеї м. Степанакерта знаходиться колекція фотографій і знахідки археологічних розкопок з території монастиря, а також всі наявні про нього дані.
Місцезнаходження[ред. | ред. код]
За 0,8 км на схід від фортеці Андаберд, за 0,5 км на південь від правого берега р. Лев, посередині долини, обрамленої лісистими горами, збереглися руїни монастиря. Ще в 1985 р. його вперше відвідав і справив обміри архітектор Мурад Асратян. Він також зробив копії двох написів, виявлених на місці.
Архітектура[ред. | ред. код]
Ансамбль складається з купольної церкви, каплиці, що примикає до останньої, і жаматуна, розташованого в північній стороні. Останній композиційно схожий на давню церкву Кічанської пустелі (хрещатий у плані, але без купола). В інтер'єрі церкви помітні сліди фресок, уламки черепиці в руїнах свідчать про те, що покрівля колись була черепичною. Ансамбль зведений з необробленого і грубообробленого каменю, на вапняному розчині. На території фортеці збереглися кілька кам'яних написів, які розкривають історію монастиря, фортеці і всього Арцаху.
Один із написів свідчить про те, що тут похований Католікос Агванський Степанос. У всій історії Вірменської церкви Агванських католікосів з ім'ям Степанос відомо п'ять (Степанос I — до 1079 р., Степанос II — 1129—1131 рр., Степанос III — 1155—1195 рр., Степанос IV — 1262—1323 рр. та Степанос V — згад. 1476 р.). Враховуючи особливості цього напису, припускають, що цей надгробний камінь належить Степаносу IV (1262—1323 рр.).
Біля монастиря збереглася велика кількість стародавніх хачкарів, які також знаходяться в жахливому стані.
Фотогалерея[ред. | ред. код]
- widths="150px"
-
-
-
Один з численних хачкарів -
Дзвін храму -
-
Господарські приміщення -
