Єреруйкська базиліка
| Єреруйкська базиліка вірм. Երերույքի տաճար | |
|---|---|
 | |
| 40°26′23″ пн. ш. 43°36′33″ сх. д. / 40.43998888891677268° пн. ш. 43.609183333360775° сх. д.Координати: 40°26′23″ пн. ш. 43°36′33″ сх. д. / 40.43998888891677268° пн. ш. 43.609183333360775° сх. д. | |
| Країна |
 Вірменія[1] |
| Місто | с. Аніпемза |
| Марз (область) | Ширак |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Тип | Базиліка |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Дата заснування | VI — V століття |
| Статус | покинутий |
| Стан | напівзруйнований |
  Єреруйкська базиліка Єреруйкська базиліка (Вірменія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Єреруйкська базиліка (вірм. Երերույքի տաճար) — тринавовий вірменський християнський храм базилічного типу. Розташований на лівому березі річки Ахурян поблизу села Аніпемза у Ширакському марзі Вірменії.[2] Входив в історичну область Айрарат. За 8 км на захід, за сучасним вірмено-турецьким кордоном розташована одна із 12 столиць історичної Вірменії — багратідське місто Ані.[3] Єреруйкський храм було засновано у ранньохристиянську добу, Ⅳ–Ⅴ століття, на місці язичницького мех'яну (святилища). Збудований зі світло-жовтогарячого туфу з Ані, але до сьогодення зберігся в напівзруйнованому стані. Назва «єреруйк» походить від однієї успадкованої з язичництва практики матагу, тобто благодійного пожертвування-подаяння. Єреруйкський храм є однією з найстаріших церков Вірменії.[4]
Опис[ред. | ред. код]
Єреруйкський храм розташований поблизу селища Аніпемза марзу Ширак, за 5 км від давньої вірменської столиці Ані (наразі в Туреччині). Первісно храм мав шість стовпів. Монастир є однією з найцінніших споруд у Вірменії. На думку фахівців, це найбільша з відомих нам ранньосередньовічних християнських споруд. Храм являє собою величезну базиліку, побудовану на стилобаті (ступінчаста основа). Завдяки своїм характеристикам він є одним із стовпів відомої вірменської архітектури розвиненого Середньовіччя. Навколо храму був мур. Зовні знаходяться інші споруди, підземні приміщення. Неподалік, у яру, стоїть споруда невідомого призначення, а далі, на південний схід, гребля водосховища та ціле селище.
Храм є спорудою ранньохристиянської доби, що зберегла традиції античної архітектури. Відповідно до досліджень, храм датують приблизно Ⅳ–Ⅴ століттям, утім власне історики минулого не згадували про сам храм. Принаймні в будь-яких рукописних записах, що дійшли до нас, про нього немає жодних згадок. З напису, що зберігся з лівого боку одного з його входів, ми дізнаємося, що у Ⅺ столітті дружина царя Ованеса-Смбата з Багратідів вклала кошти у відновлення храму.
Будівлю збудовано на східчастому цоколі, від 5 до 7 ступенів якого підводили до стін храму з усіх боків. Входи в храм були через дві великі двері з південного боку і одну із західного. Храм зведено на великій природній скельній ділянці, а її нерівності вирівняно й усунено ступінчастим цоколем. Щаблини цього підмурку, складені з великого каменю, сьогодні майже повністю розбиті і розсипані. У залах із зруйнованими колонами збереглися лише уламки масивних круглих стовпів та стертих контрфорсів і бастіонів із різьбленням властивим для V століття і раніше. Вівтар зі східного боку завалився як зсередини, так і зовні, а ріг південно-східного випнутого крила було навмисно завалено брилами. Через знос нижніх трьох рядів каміння будівля тріснула у двох місцях від тиску великого каміння верхніх рядів. У такому ж стані перебуває південно-західний кут цього південного виступу — йому не тільки видалили великі тесані камені, а також зруйнували середнє заповнення стіни, спричинивши обширні западини, які повністю послабили носійну здатність стін.
У південного фасаду, який, у порівнянні з іншими сторонами, був чудовим твором мистецтва у своїй піднесеній простоті, по всій довжині побиті камені, як усередині, так і зовні, так високо, як тільки могли дістатись людські руки, а прекрасні фронтони над двома брамами піднесені на зношених колонах, що ледь стоять.
Історія[ред. | ред. код]
Довгаста Єреруйкська базиліка з трьома нефами є однією з найдавніших християнських споруд Вірменії, вона збудована у VI–V століттях. 25 серпня 1995 року базиліка запропонована для включення у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.[5]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Базиліка з південного сходу -
Базиліка з півночі -
Базиліка з південного заходу -
Базиліка з півдня -
Околиці храму -
Надгробки на прихрамовій території -
Всередині храму -
Вид ізсередини храму -
Рослинність на храмових сходах -
Залишки гробниці -
Сонячний годинник -
-
-
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ Երեքույրի տաճար [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.], Hushardzan.am
- ↑ Ererouk, Armenian Studies Program at California State University, Fresno, архів оригіналу за 20 червня 2008, процитовано 18 березня 2009
- ↑ Արարատ Աղասյան; Հրավարդ Հակոբյան; Մուրադ Հասրաթյան; Վիգեն Ղազարյան (2009 թ). Հայ արվեստի պատմություն. Երևան: «Զանգակ-97» հրատարակչություն. с. 53, 54. ISBN 978-99941-1-442-9.
- ↑ The basilica and archaeological site of Yererouk (#), UNESCO World Heritage Centre, архів оригіналу за 7 листопада 2008, процитовано 18 березня 2009
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- EREROUK at Index of Armenian Art: Armenian Architecture by the Armenian Studies Program at the California State University, Fresno(англ.)
- The World Heritage Newsletter, No. 11, June 1996 Published by The World Heritage Center, UNESCO, Retrieved on 2009-02-19.(англ.)
- Photos of Yererouk [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] at the Rensselaer Digital Collections(англ.)
| ||||||||||
|
