Андрусяк Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрусяк Микола Григорович
Народився 20 лютого 1902(1902-02-20)
Переволочна, Буський район, Львівська область, Україна
Помер 25 січня 1985(1985-01-25) (82 роки) або 15 січня 1985(1985-01-15)[1] (82 роки)
Бостон, США
Країна Flag of Ukraine.svg ЗУНР
Flag of the United States.svg США
Діяльність письменник, прессекретар, літературний критик, есеїст, історик
Alma mater Львівський університет
Заклад University of Akrond
Вчителі Станіслав Закшевський
Членство Історичне товариство у Львові

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Никола (Микола) Григорович Андруся́к (20 лютого 1902, Переволочна — 25 січня 1985, Бостон) — професор Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, педагог, історик, літературний критик, есеїст, публіцист, громадський діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Переволочна Золочівського повіту[2] в селянській родині.

Вчився в народній школі та гімназіях Яворова, Бродів, Золочева. У 19191920 роках перебував у лавах Української Галицької армії та армії УНР, про що залишив спогади[3]. У 1921 році закінчив Львівську академічну гімназію, у 1923 році вступив на філософський факультет Львівського університету. З 1926 року член (згодом — голова) новоствореної секції студентів-істориків при «Студентській громаді». З листопада 1927 року до кінця червня 1928 року працював у бібліотеці НТШ. Склавши у листопаді 1928 року учительські іспити з історії та німецької мови, став викладачем гуманітарної дівочої гімназії у Львові.

У червні 1929 року мобілізований до польської армії (школа підхорунжих у Замбруві, 30-й піхотний полк у Варшаві).

У 1931 році здобув ступінь доктора філософії, активно співпрацював з НТШ та Українським науковим теологічним товариством, друкувався у львівській періодиці («Записки Наукового товариства імені Шевченка», «Діло», «Нові шляхи», «Новий Час», «Літопис Червоної Калини» та інших). Опублікував велику кількість статей, розвідок, оглядів, рецензій на наукові і художні твори І. Борщака, М. Драгоманова, М. Костомарова, Т. Коструби, П. Чубинського, В. Щурата, польських вчених та літераторів.

З 1944 року на еміграції в Німеччині. Викладав історію козаччини в УВУ (Мюнхен). З 1950 року жив у США, викладав російську історію, а також російську, німецьку, українську і польську мови в коледжах та університетах США (Західний університет Огайо; коледж святого Вінсента, Уолш коледж, Університет Акрон, Огайо).

Вийшовши в 1983 році на пенсію, працював над історією українських визвольних змагань 1917—1920 років. Досліджував історію Галицько-Волинського князівства, Гетьманщини, козаччини, української церкви XVI—XVII століть, суспільно-політичних рухів у Галичині XIX—ХХ століть, українсько-польських взаємин, українську історіографію та геральдику.

Автор близько 600 наукових праць українською, французькою, англійською, німецькою та польською мовами. Автобіографію Миколи Андрусяка (вересень 1932 року) зберігають у ЦДІА міста Львова[4].

Помер 25 січня 1985 року в Бостоні.

Праці[ред. | ред. код]

  • До питання про авторство Літопису Самовидця // ЗНТШ, 1928. — Т. 149
  • До історії боротьби між П. Дорошенком та П. Суховієм в 1668—1690 рр. // ЗНТШ, 1929. — т. 150
  • З історії українського культурного та національного руху Яворівщини (XVII—XIX ст.) // Яворівщина. — Яворів, 1931
  • Загальний огляд української історіографії за 1921—1930 рр. // Літопис Червоної Калини, 1932. — № 9-10
  • Зв'язки Мазепи із Станіславом Лещинським і Карлом ХІІ // ЗНТШ, 1933. — Т. 153
  • Jozef Szumlanski, pierwszy biskup unicki Lwowski (1667—1708): Zarys biograficzny. — Lwów, 1934
  • Szeptyccy // Biuletyn Polsko-Ukraiński: tygodnik ilustrowany, — T. III, №. 41 (76), Warszawa (14.10.1934).
  • Нариси з історії галицького москвофільства. — Львів, 1935
  • Післявоєнна історіографія української книги // «Українська книга», 1937, № 1
  • Мазепа і Правобережжя. — Львів, 1938
  • Українська історіографія // Збірник Українського наукового інституту в Америці. — Сент-Пол — Прага, 1939
  • Історичні нариси (княжа доба). — Краків, 1940
  • Етапи в розвитку української нації. — Прага, 1941
  • Генеза й характер галицького русофільства в XIX—XX ст. — Прага, 1941
  • Історія України. — Прага, 1941;
  • Історія козаччини: Курс викладів у 3-х томах. — Мюнхен, 1946
  • Історія козаччини. Кн. 1—3. — Мюнхен, 1946
  • Тризуб. — Мюнхен, 1947
  • Назва «Україна». — Чикаго, 1951
  • Політика Мазепи й Запоріжжя // Київ. — Філадельфія, 1959. — № 4,5
  • Перемишль в історії України до 1918 р. В кн.: Перемишль — західний бастіон України: Збірник матеріалів до історії Перемишля і Перемиської землі. — Нью-Йорк — Філадельфія, 1961
  • Проблеми так званої «Приозівської Руси» та початків київської держави «Русь» / «Український історик», 1973, № 01-02 [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Михайло Грушевський як історик, народник і державник // ЗНТШ, 1978. — Т. 194
  • Початки християнства в Україні // Укр.історик. — 1979. — № 1/4
  • З минулого Знесіння. — Львів, 1992.
  • Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 29-62.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]

Зібрання праць М. Андрусяка в е-бібліотеці ЧТИВО [Архівовано 19 січня 2013 у Wayback Machine.]