Зенон із Кітіона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зенон із Кітіона
дав.-гр. Ζήνων ὁ Κιτιεύς
Західна філософія
Zeno of Citium pushkin.jpg
Зенон із Кітіона
Народження 334 до н. е.(-334)
Кітіон, Кіпр
Смерть 262 до н. е.(-262)
Афіни
Громадянство (підданство) Кітіон
Знання мов
  • давньогрецька мова
  • Діяльність
  • письменник
  • Школа / Традиція стоїцизм
    Основні інтереси логіка, фізика, етика
    Значні ідеї засновник стоїцизму
    Вплинув Клеанф, Хрисіпп, Панетій, Посідоній, Сенека, Епіктет, Марк Аврелій та багато інших
    Літературний напрям стоїцизм
    Зазнав впливу
  • кініки, Кратет Фіванський, Діодор Крон, Геракліт, Гіппархія, Філон Мегарський, Полемон, Стільпон
  • Вчителі Стільпон
    Відомі студенти Ератосфен, Cleanthes[d], Theodorus the Atheist[d], Аристон Хіоський, Персей, Dionysius the Renegade[d] і Sphaerus[d]
    Історичний період Антична філософія
    Посада Схоларх стоїчної школи[d]

    Зенон із Кітіона у Вікісховищі?
    Сучасний бюст Зенона в Афінах

    Зенон із Кітіона, Зенон Кітіонський, (близько 334 — 262 до н. е.) — давньогрецький філософ, засновник школи стоїцизму.

    Народився в місті Кітіон на острові Кіпр. Навчався у Кратеса (кініка), потім у Стільпона і Діодора (Мегарська школа); пізніше — у платоніка Полемона.

    У 308 до н. е. заснував в Афінах свою школу, яка отримала назву стоїчної від «стоа пойкіле» — візерунчастого портика, прикрашеного фресками. Твори Зенона дійшли до нас у вигляді небагаточисленних фрагментів. Зенон розрізняв три частини філософії: логіку, фізику, етику. Відомо, що Зенон ввів термін «каталепсис» (поняття). За вченням Зенона уява («фантістія») є відбитком («тюпосіс») речей в душі. Критерієм істини Зенон вважав «захопливий образ», оскільки він зв'язується з осягненням дійсності.

    Література[ред. | ред. код]

    • Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. І доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986
    • Зенон з Кітіона // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.