Антуан Абель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антуан Абель
фр. Antoine Abel
Народився 27 листопада 1934(1934-11-27)[1]
Анс-Буалоd, Сейшельські Острови
Помер 19 жовтня 2004(2004-10-19)[1] (69 років)
Анс-Буалоd, Сейшельські Острови[1]
Країна  Сейшельські Острови
Діяльність письменник, поет

Антуа́н Абе́ль (фр. Antoine Abel; 27 листопада 1943(19431127), Анс-Буало, о. Мае, Сейшельські острови, коронна колонія Сейшели Великої Британії — 19 жовтня 2004, о. Мае, Сейшельські Острови) — сейшельський письменник і поет, драматург, педагог і фольклорист; вважається «батьком сейшельської літератури».

Біографія[ред. | ред. код]

Антуан Абель народився 27 листопада 1934 року у скромній селянській родині, в окрузі Анс-Буало[2], на заході острова Мае, головного в архіпелазі Сейшельських островів[3]. Його африканські пращури були рабами, привезеними з континенту в попередньому (ХІХ) столітті. Він здобув початкову освіту в Анс-Буало і вивчився на муляра.

У 1955 році Антуан отримав можливість вступити до середньої школи у Швейцарії[4]. Він вивчився і через 4 роки (1959) обійняв посаду вчителя на Сейшельських островах. За деякий час він виїхав до Сполученого Королівства, щоб закінчити навчання в університеті Редінга. Там він отримав «посвідчення на здійснення викладацької діяльності у сільських районах» (Certificat d'études avancées en science de l'éducation pour zones rurales).

Після короткого повернення на Мае, під час якого він викладав сільське господарство, повернувся до Великої Британії, щоб пройти курс підготовки вчителів у Бристольському університеті. Це вже дозволило йому почати працювати викладачем у Сейшельському коледжі з підготовки вчителів (Seychelles Teacher Training College) у Вікторії, і цю посаду він обіймав до виходу на пенсію в 1986 році.

Останні п'ятнадцять-двадцять років життя Антуана Абеля були позначені хворобою, і його літературна творчість через це зазнала негативного впливу, адже він майже не публікувався у 1990-х та 2000-х роках.

Помер Антуан Абель після тривалої хвороби 19 жовтня 2004 року у 69-річному віці в Анс-Буало, де й похований[3].

Творчість[ред. | ред. код]

Стиль[ред. | ред. код]

Антуан Абель став відомим широкому загалу завдяки своїм поетичних творам, а також новелам. Йому притаманні шліфування слова й точність дієслівних форм. Письменник є, крім того, різножанровим у своїй творчості — крім указаних поезії та оповідання, працював також у царині театру, писав романи й есеї, записував народні казки, є автором коміксів і навіть трактату про традиційну медицину[4]. Доробок Антуана Абеля створений як французькою, так і креольською, а також англійською мовами[5].

Започаткування сейшельської літератури[ред. | ред. код]

Антуан Абель опублікував свій перший рукопис у 1969 році, коли вчителював. Це вірші, зібрані у збірці під назвою Paille en queue[6] (асоціація з пташкою з гербу Маскаренів), що тематично є спогадами про молодість автора. Твір побачив світ у формі брошури, яку випустила друкарня Сен-Фідель на Мае, і саме це видання і є першим оригінальним літературним твором, опублікованим на Сейшелах[4].

Антуан Абель продовжив свою літературну діяльність у 1970-х і дістав визнання завдяки публікації новел англійською мовою в місцевій періодиці: Seychelles bulletin і Seychelles-culture[4][5], а також, коли 1977 року французький видавець П'єр-Жан Освальд (Pierre-Jean Oswald) вирішив опублікувати його три книги у Франції, зокрема Coco sec, Contes et poèmes des Seychelles і Une tortue se rappelle !.

З незалежністю країни (1976) сейшельська креольська отримала не лише статус національної, а й першої офіційної мови. Це визнання супроводжувалось активною політикою креолізації з боку нової влади[5]. Антуан Абель відповів на ці заклики, написавши в ці і наступні роки декілька творів цією мовою, включаючи роман Montann en leokri (1981).

Літературний доробок письменника надалі потерпав від погіршення здоров'я автора.

Визнання і забуття[ред. | ред. код]

Антуан Абель є першим автором, який зробив літературу своєї молодої країни відомою світові завдяки публікаціям у Франції в 1977 році, відтак вважається своїми співвітчизниками батьком (або засновником) сейшельської літератури[3].

У 1979 році він був удостоєний Премії Маскаренів[2] разом з автором-реюньйонцем Жаном-Анрі Аземою[7] .

Однак твори А. Абеля опубліковані лише частково. Адже значна частина його драматичного доробку не була надрукована і на сьогодні є майже недоступною[4]. Окрім того, розголос мали твори автора, написані переважно креольською та французькою, тоді як його англомовний доробок лишається практично незнаним для сучасних сейшельців[3].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Невичерпний перелік публікацій Антуана Абеля, представлений тут, включає його твори, які здобули широке визнання:

Поезія
  • Antoine Abel, Paille en queue, Mahé, Saint-Fidèle, 1969, 40 p.
  • Antoine Abel, Contes et poèmes des Seychelles, vol. 23, Paris, Pierre-Jean Oswald, coll. " Poésie/prose africaine ", 1977, 70 p. (ISBN 978-2-7172-0816-0)
  • Jean-François Samlong, Anthologie de la poésie seychelloise, Saint-Leu, Presses du Développement, coll. " Anchaing ", 1984, 89 p.
  • Antoine Abel, Leko bann ekriven, Mahé, Seychelles National Printing, 1986, 40 p.
  • Antoine Abel, Faune, flore et sentiments, Non publié, 2004
Новели та оповідання
  • Antoine Abel, Coco sec, Paris, Pierre-Jean Oswald, coll. " Poésie/prose africaine ", 1977, 140 p. (ISBN 978-2-296-39237-3)
  • Antoine Abel, Contes et poèmes des Seychelles, vol. 23, Paris, Pierre-Jean Oswald, coll. " Poésie/prose africaine ", 1977, 70 p. (ISBN 978-2-7172-0816-0)
  • Antoine Abel, Une tortue se rappelle !, vol. 22, Paris, Pierre-Jean Oswald, coll. " Poésie/prose africaine ", 1977, 123 p. (ISBN 978-2-7172-0824-5)
  • Antoine Abel, Sasa et l'accouchement, ACCT, 1981
Романи (повісті)
  • Antoine Abel, Montann en leokri, Mahé, Piblikasyon nasyonal, 1981, 76 p.
  • Antoine Abel, Carcassaille, Non publié, 2004
Драматургія
  • Antoine Abel, Restan kamira, Ecole internationale de Bordeaux, 1976
Дослідження
  • Antoine Abel, Médecine traditionnelle et pharmacopée. Contribution aux études ethnobotaniques et floristiques aux Seychelles, ACCT, Paris 1983, ISBN 92-9028-046-8
Есеї
  • La femme seychelloise et l'héritage culturel. École internationale de Bordeaux. 1976
  • Contribution aux études ethnobotaniques et floristiques aux Seychelles. // Médecine traditionnelle et pharmacopée. ACCT, Paris 1983, ISBN 92-9028-046-8
Комікс
  • Antoine Abel et Paul Yerbic, Tizan, Zann ek loulou, 1981

Вшанування[ред. | ред. код]

Починаючи від 2007 року запроваджена літературна премія Pri Antoine Abel, що присуджується під час нерегулярного фестивалю Festival Kreol Sesel на честь батька сейшельської літератури. Ця премія встановлена для оригінальних творів і перекладів, написаних винятково сейшельською креольською мовою[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Babelio — 2007.
  2. а б Profil Antoine Abel. www.creoleinstitute.sc (crs) . 2009. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 16 décembre 2013.
  3. а б в г The Woyingi Blogger (mars 2011). The Woyingi Blog. woyingi.wordpress.com (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 16 décembre 2013.
  4. а б в г д Christophe Cassiau-Haurie (novembre 2008). Plaidoyer pour une réhabilitation d'antoine abel aux Seychelles…. www.africultures.com (фр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 16 décembre 2013.
  5. а б в Seychelles.htm Une littérature seychelloise ?. www.potomitan.info (фр.). Процитовано 16 décembre 2013.[недоступне посилання]
  6. BBC Radio Scotland (2013). Your Country. www.scottishpoetrylibrary.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 16 décembre 2013.
  7. African Book Awards Database. www.indiana.edu (англ.). 2010. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 16 décembre 2013.
  8. Lenstiti Kreol (2008). Konkour Literer : Pri Antoine Abel. www.creoleinstitute.sc (crs) . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 16 décembre 2013.

Посилання[ред. | ред. код]