Аппазов Рефат Фазилович
Аппазов Рефат Фазилович | |
---|---|
Народився | 8 вересня 1920 Сімферополь, Російська СФРР |
Помер | 18 квітня 2008 (87 років) Корольов, Московська область, Росія |
Поховання | Крим |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | конструктор |
Alma mater | Московський державний технічний університет імені Баумана |
Заклад | Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С.П. Корольова Московський авіаційний інститут |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Відомий завдяки: | участі в розробці космічної програми СРСР |
Нагороди |
Аппазов Рефат Фазилович (крим. Refat Appazov; 8 вересня 1920, Сімферополь — 18 квітня 2008, Корольов) — кримськотатарський радянський науковець. Доктор технічних наук, професор, лавреат Державної премії СРСР 1980 року[1]. Під керівництвом С. П. Корольова працював у ОКБ-1 над космічною програмою СРСР.
Рефат Аппазов народився 8 вересня 1920 року в Сімферополі[2] в родині кримських татар[1]. Спочатку навчався в татарській школі-восьмирічці, а потім перейшов у ялтинську російськомовну школу-десятирічку[1]. У 1939 році закінчив школу і вступив на факультет боєприпасів МВТУ імені Баумана[3]. Під час війни разом з інститутом півтора року перебував в Іжевську, де паралельно з навчанням працював фрезерувальником на заводі[1]. Під час депортації кримських татар Аппазов був далеко від батьківщини, тому його вона не торкнулася[3].
У 1946 році Рефат Аппазов закінчив навчання в інституті та був направлений на роботу в підмосковний Калінінград (станція підлипки) на колишній артилерійський завод, перепрофільований у науково-дослідний інститут ракетної техніки. Півроку перебував у відрядженні до Німеччини для вивчення трофейних німецьких ракет Фау-2, де познайомився з головним конструктором ОКБ-1 Сергієм Павловичем Корольовим[3]. Працював під його керівництвом над космічною програмою СРСР. У 1961—1988 роках був начальником відділу балістики НВО «Енергія»[2]. Одночасно, з 1959 по 1993 роки викладав в Московському авіаційному інституті[4].
Брав участь у роботі над створенням першої радянської балістичної ракети Р-1, першої радянської ракети з ядерним зарядом Р-5, першого штучного супутника Землі, першої міжконтинентальної балістичної ракети в СРСР Р-7. Займався підготовкою першого польоту людини в космос, працював над першими радянськими супутниками зв'язку, над проектами польотів до Місяця, Венери і Марса, над пілотованими і транспортними космічними кораблями, над програмою «Енергія-Буран»[3].
З 1987 року брав активну участь у кримськотатарському національному русі. У 1990—1991 роках працював у Державній комісії з проблем кримських татар під головуванням В. Х. Догужиева. У 1991 році був делегатом Курултаю кримськотатарського народу[4]. У 1991—1995 роках входив до президії Меджлісу кримськотатарського народу. Пізніше був членом Правління земляцтва кримських татар Москви. У 2001 році вийшла його книга спогадів «Сліди в серці та пам'яті» (рос. «Следы в сердце и памяти»)[3].
Помер у Корольові 18 квітня 2008 року. Похований у Криму, згідно з його заповітом[5].
- Орден Леніна[6]
- Орден Трудового Червоного Прапора[6]
- Орден «Знак Пошани»[6]
- Державна премія СРСР (1980)[6]
- Р. Ф. Аппазов, С. С. Лавров, В. П. Мишин. Баллистика управляемых ракет дальнего действия. — Москва : Наука, 1966. — 308 с.
- Р. Ф. Аппазов. Расчет траекторий баллистических ракет : (Учебное пособие для выполнения курсовых работ по баллистике). — Москва : М-во высш. и сред. спец. образования СССР. Моск. авиац. ин-т им. Серго Орджоникидзе, 1969. — 65 с.
- Р. Ф. Аппазов. Следы в сердце и в памяти. — Симферополь : Доля, 2001. — 412 с.
- ↑ а б в г Мозжорин Ю. А. Дороги в космос. — Москва : МАИ, 1992. — Т. 2. (рос.)
- ↑ а б Воспоминания ветеранов НИИ-4 и ОКБ-1. kik-sssr.ru. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. (рос.)
- ↑ а б в г д Гульнара Бекирова. Рефат Аппазов: Я никогда не переставал чувствовать себя крымским татарином. Крым и крымские татары. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. (рос.)
- ↑ а б 21-04-08 Умер выдающийся крымскотатарский ученый и общественный деятель. Информационно-аналитический портал «IslamRF.ru». Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. (рос.)
- ↑ Гульнара Бекирова. Вспоминая Рефата агъа…. Крым и крымские татары. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ а б в г Эвелина Ильясова (6.09.2010). Исполняется 90 лет со дня рождения профессора Рефата Аппазова. QHA. Процитовано 5.05.2017.[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Гульнара Бекирова. Рефат Аппазов: Я никогда не переставал чувствовать себя крымским татарином. Крым и крымские татары. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. (рос.)
- Гульнара Бекирова. «Какой бы долгой не оказалась разлука, твой народ вернется к тебе…». Крым.Реалии. Процитовано 5 травня 2017. (рос.)
- Сервин Османов. Рефат Аппазов. Ана-Юрт. Процитовано 5 травня 2017. (рос.)
- Народились 8 вересня
- Народились 1920
- Уродженці Сімферополя
- Померли 18 квітня
- Померли 2008
- Померли в Корольові
- Поховані в Криму
- Випускники МДТУ імені Баумана
- Викладачі Московського авіаційного інституту
- Доктори технічних наук
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Лауреати Державної премії СРСР
- Персоналії:Кримські татари
- Радянські інженери