Аржевітін Станіслав Михайлович
Аржевітін Станіслав Михайлович | |
---|---|
Народився | 14 червня 1961 (63 роки) Колочава, Міжгірський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | політик, банкір, економіст |
Alma mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
Знання мов | українська[1] |
Заклад | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання |
Посада | народний депутат України[2] і народний депутат України[3] |
Партія | Політична партія «Наша Україна» |
Нагороди | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
5-го скликання | |||
безпартійний (НУ) | 25 травня 2006 | — | 15 червня 2007 |
6-го скликання | |||
Народний союз «Наша Україна» (НУНС) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Станісла́в Миха́йлович Аржеві́тін (нар. 14 червня 1961, с. Колочава, Міжгірський район, Закарпатська область) — український політик та банкір. Колишній народний депутат України. Кандидат економічних наук (з 1998). Голова Ради Асоціації українських банків. Секретар Ради Українського козацтва (з червня 2005), член правління Національної спілки краєзнавців України. Завідувач кафедри банківської справи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
З 1978 до 1982 року навчався у Київському інституті народного господарства (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) за спеціальністю «Фінанси та кредит».
Закінчивши навчання з 1982 до 1991 року працював у системі Будбанку СРСР (пізніше — Промінвестбанку).
Служив у Повітряно-десантних військах СРСР (1982—1984).
1991—2004 — голова правління Акціонерного банку «АЖІО» (тепер «СЕБ Банк»).
1992 року закінчив курс банківського менеджменту в Німеччині, 1993 року навчався у США, 1994-го — у Чехії, 1996-го — знов у Німеччині.
Втретє поспіль обраний головою Ради Асоціації українських банків.
Має багато публікацій у пресі, праць із банківської справи та фінансового менеджменту.
1998 року захистив дисертацію з проблем становлення підприємництва та малого бізнесу в Україні, кандидат економічних наук, академік Національної академії проблем людини, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, науковий радник Академії екологічних наук.
Одружений. Разом із дружиною Іриною виховує трьох синів: Павла (1987), Дмитра (1989) та Ярослава (1999).
Батько — Аржевітін Михайло Іванович (1926—1981) — народився в селі Уди Золочівського району Харківської області. Був учителем фізкультури Колочавської середньої школи.
Мати — Аржевітіна (Дринь) Любов Дмитрівна — народилася 18 січня 1932 року в селі Переселення Кагарлицького району Київської області. З 1953 до 1981 року працювала вчителькою молодших класів Колочавської середньої школи. Зараз на пенсії.
З 1996 року — Генеральний Скарбник Українського Козацтва, заступник Гетьмана України, генерал-осавул.
Радник Президента України (поза штатом) (червень 2005[4] — жовтень 2006[5]); радник Президента України (поза штатом) (листопад 2007[6] — березень 2010[7]).
Жовтень 2005 — квітень 2006 — заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[8][9].
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 56 в списку. На час виборів: заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 63 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член політичної партії Народний союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Член депутатської групи «За Україну!». Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (грудень 2007 — березень 2011), член Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (з березня 2011).
Був членом партії «Наша Україна», очолював її Закарпатську обласну організацію.
Меценат, 2008 заснував Всеукраїнську літературну премію імені Зореслава, яка підтримує діяльність літераторів та науковців, які популяризують творче надбання Закарпаття та сприяють духовному відродженню України.[10]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 червня 2012) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[11]
- Орден «За заслуги» I ст. (14 березня 2008) — за значний особистий внесок у відродження і розвиток історико-культурних традицій Українського козацтва[12]
- Орден «За заслуги» II ст. (17 травня 2006) — за вагомий особистий внесок у реалізацію грошово-кредитної політики, забезпечення стабільного функціонування банківської системи, високий професіоналізм[13]
- Орден «За заслуги» III ст. (20 травня 1999) — за вагомі досягнення в професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю[14]
- Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (23 лютого 2010) — за вагомий особистий внесок у відродження історичної спадщини українського народу, багаторічну плідну професійну діяльність[15]
- Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом»
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (26 вересня 2001) — за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток кредитно-фінансового ринку України, високий професіоналізм та активну громадську діяльність[16]
- звання «Почесний краєзнавець України» (2009)
- орден «Козацький хрест» від Українського Козацтва
- особиста відзнака гетьмана Українського Козацтва
- міжнародна премія «Дружба»
- міжнародна премія «Слов'яни»
- міжнародна премія «Меценат екології»
- премія «Міжнародна співдружність»
- національна премія банку «ІНКО»
- орден УПЦ КП «Архистратига Михаїла»
- «Срібна відзнака Національного банку України».
- Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України (2013).
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ Указ Президента України від 4 червня 2005 року № 915/2005 «Про призначення С. Аржевітіна Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 9 жовтня 2006 року № 851/2006 «Про увільнення С. Аржевітіна від виконання обов'язків Радника Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 7 листопада 2007 року № 1075/2007 «Про призначення С. Аржевітіна Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 11 березня 2010 року № 331/2010 «Про увільнення С. Аржевітіна від виконання обов'язків Радника Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2005 року № 1440/2005 «Про призначення С. Аржевітіна заступником Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 563 «Про звільнення Аржевітіна С.М. з посади заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи».
- ↑ Закарпаття онлайн. «В Ужгороді вдруге вручили Всеукраїнську премію імені Зореслава». Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 14 вересня 2011.
- ↑ Указ Президента України № 417/2012 від 27 червня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 27 червня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 217/2008 від 14 березня 2008 року «Про нагородження С. Аржевітіна орденом „За заслуги“»
- ↑ Указ Президента України № 402/2006 від 17 травня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 542/99 від 20 травня 1999 року «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
- ↑ Указ Президента України № 227/2010 від 23 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами». Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Постанова КМУ від 26 вересня 2001 р. № 1222 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 28 травня 2011.
- Народились 14 червня
- Народились 1961
- Уродженці Міжгірського району
- Випускники Київського національного економічного університету
- Кандидати економічних наук
- Члени «Нашої України»
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені Хрестом Івана Мазепи
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Почесні краєзнавці України
- Науковці Київського національного економічного університету
- Кандидати економічних наук України
- Українські банкіри
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Радники Президента України
- Учасники Помаранчевої революції
- Члени Національної спілки краєзнавців України
- Українське козацтво
- Колочава
- Заступники міністрів України