Аронова Марія Валеріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аронова Марія Валеріївна
рос. Мария Валерьевна Аронова
Ім'я при народженні рос. Мария Валерьевна Аронова
Народилася 11 березня 1972(1972-03-11)[1] (52 роки)
Долгопрудний, Московська область, РРФСР, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Діяльність акторка, ведуча, телеведуча
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності 1995 — тепер. час
IMDb nm0036924
Нагороди та премії
CMNS: Аронова Марія Валеріївна у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото актриси на КіноПошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аронова.

Марія Валеріївна Аронова (нар.. 11 березня 1972, Долгопрудний, Московська область) — російська акторка театру і кіно, телеведуча. Народна артистка Російської Федерації (2012)[2], лауреат Державної премії РФ (1994), а також премій «Ніка» (2008), «Золотий орел» (2008) та «Кришталева Турандот» (1998).

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (свідоме порушення державного кордону України; незаконна гастрольна діяльність на території окупованого РФ Криму)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 11 березня 1972 року в Долгопрудном Московської області в родині інженера Валерія Максовича Аронова та бібліотекарки Людмили Петрівни Аронової (померла в 1995 році).

У акторки є брат Олександр Валерійович Аронов (нар. 1968) — художник-реставратор монументального і темперного живопису (у 1988 р. закінчив Московське художнє училище пам'яті 1905 року)[4][5][6].

До вступу у виш служила в Долгопрудненському народному театрі при Будинку культури «Вперед» під керівництвом Ірини Миколаївни Тихонової, яку й досі вважає хрещеною мамою своєї театральної кар'єри.

У 1994 році закінчила Щукінське училище (курс Володимира Іванова), однокурсницею Аронової була Нонна Гришаєва.

З другого курсу (за запрошенням Аркадія Каца) грає в театрі імені Є. Вахтангова.

Знімалася в дитячій передачі «Вулиця Сезам» (ОРТ, НТВ, СТС).

Широку популярність здобула завдяки ролям в серіалах «Полуничка», «Зупинка на вимогу», «Солдати» та «Вісімдесяті».

У кіно часто грає комедійні ролі другого плану.

Вела передачі «Поруч з тобою» на РТР (у 2002 році)[7] та «Кулінарна сімейка» на каналі «ТВ Центр»[8].

З 2005 по 2010 роки Марія Аронова щорічно вела церемонію нагородження лауреатів Московської театральної премії «Кришталева Турандот»[9]. Її партнерами по веденню церемоній ставали: у 2005 році — Дмитро Назаров[10], в 2006 — Олександр Адабашян[11], у 2007 — Роман Мадянов[12], в 2008 — Федір Добронравов[13], в 2009 — Віктор Добронравов[14], в 2010 — Михайло Поліцеймако[15].

З 28 травня по 12 листопада 2012 року Марія Аронова вела програму «Все буде добре!» (спочатку — «Люблю, не можу!») на телеканалі «Росія-1»[16].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Марія Аронова живе в місті Долгопрудном з другим чоловіком Євгеном Фоміним[6]. Євген працював начальником транспортного цеху в тому ж театрі, де й дружина. Довгий час вони були в цивільному шлюбі, а 11 березня 2018 року офіційно оформили свої стосунки.

У Марія Аронова народилося двоє дітей: син (від першого померлого чоловіка Владислава[5][6]) Владислав Гандрабура (нар. 9 серпня 1994, закінчив школу екстерном, навчався в кулінарному коледжі, закінчив Щукінське училище,[5] служить у тому ж театрі)

дочка Серафима (нар. 23 квітня 2004[17])[18].

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

  1. 1995 — Літні люди — Ольга Дудакова
  2. 1995 — Московські канікули — аферистка
  3. 1996 — 1997 — Полуничка — Анастасія Кошкіна, власниця кафе
  4. 1997 — 12 з половиною крісел, або Все навпаки
  5. 1997 — Це несерйозно
  6. 2000 — Зупинка на вимогу — Гера
  7. 2000 — Формула щастя
  8. 2001 — Next — секретарка ректора університету
  9. 2001 — Московські вікна — Євгенія Корнєєва
  10. 2001 — Мамука
  11. 2001 — Зупинка на вимогу 2
  12. 2002 — Бригада — Катя, тітка Саші Бєлова
  13. 2002 — Все, що ти любиш
  14. 2002 — Дорога — начальниця
  15. 2002 — Льодовиковий період — свідок
  16. 2002 — Ліфт іде за розкладом — Лариса
  17. 2002 — Посмішка Меломети — мати Любаші
  18. 2002 — Ха!
  19. 2002 — Юріки
  20. 2003 — Краще місто Землі — Євгенія Корнєєва
  21. 2004 — Діти Арбата
  22. 2004—2007 — Солдати — продавщиця Евеліна Георгіївна
  23. 2005 — Їсти подано! — Леля, запрошена куховарка з агентства «Пальчики оближеш»
  24. 2005 — Полювання на ізюбра — епізод
  25. 2006 — Андерсен. Життя без любові — фру Мейслінг, дружина ректора гімназії
  26. 2006 — Бідна крихітка — Жаба-Свекруха
  27. 2006 — Хто приходить в зимовий вечір — Зіна, вона ж Снігуронька
  28. 2006 — Стара подруга — мати нареченої Олега
  29. 2007 — Карнавальна ніч 2, або 50 років потому — Маша, секретарка кабачкова
  30. 2007 — Артистка — Муся, сусідка актриси Анни Петрової
  31. 2007 — В очікуванні дива — продавець в магазині «Щастя»
  32. 2007 — Право на щастя — мама Льолі
  33. 2007 — Пригоди солдата Івана Чонкіна — Люшка Мякішева
  34. 2007 — Борг — Захарівна
  35. 2008 — Москва посміхається
  36. Випуску 2008 — Казка про жінку та чоловіка (Україна) — Інга, подруга Марії
  37. Випуску 2008 — Тариф Новорічний — водій автобуса
  38. 2009 — Варення з сакури — Валентина
  39. 2009 — Не народися красивим — Марина
  40. 2010 — Я подарую собі чудо
  41. 2011 — Одкровення — Любимцева, реєстраторка
  42. 2011 — Мисливці за діамантами — Галина Брежнєва
  43. 2012 — Сусіди — Алла Польова
  44. 2012 — 2016 — Вісімдесяті — Людмила Смирнова, мама Вані Смирнова
  45. 2013 — Деффчонкі — Олена Петрівна Ржевська, мама Льолі
  46. 2013 — Марафон — директорка Будинку для людей похилого віку
  47. 2013 — Брати по обміну — Тамара Миколаївна
  48. 2014 року — Копи з Перетоплять — дружина Заботіна
  49. 2014 року — Ковзани для чемпіонки — Валерія Волкова
  50. 2015 — Батальон' — Марія Бочкарьова
  51. 2017 — Лід — Шаталіна

Озвучування і дубляж[ред. | ред. код]

  1. 2004 — «Столичний сувенір» — провідниця
  2. 2004 — «Лускунчик» — Мишільда / Тінь Мишільди / няня Принца
  3. 2004 — «Буревісник» — вчителька
  4. 2008 — «Особливо небезпечний» (США) — Дженіс, начальниця Веслі Гібсона
  5. 2009 — «Правдива історія кота у чоботях» (Франція) — Королева
  6. 2012 —Попелюшка: Повний вперед! (Франція) — Мачуха
  7. 2016 — «Зоотрополіс» (США) — Міс Барашкіс (Дурашкіс)[20]

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

  • 1994 — премія імені К. С. Станіславського за роль Катерини Великої в постановці «Царське полювання»
  • 1998 — «Кришталева Турандот» за найкращу жіночу роль театрального сезону 1997/1998 років.[21]
  • 2004 — Заслужена артистка РФ — за великі заслуги в галузі мистецтва[22]
  • 2008 — «Ніка» за найкращу жіночу роль другого плану в картині «Артистка» Станіслава Говорухіна[23]
  • 2008 — премія «Золотий орел» за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Артистка»)
  • 2009 — Премія «Зірка Театрала» в номінації «Найкращий епізод або роль другого плану»
  • 2012 — Народна артистка РФ — за великі заслуги в галузі кінематографічного, театрального мистецтва[2]
  • 2015 — Народна артистка Республіки Північна Осетія — Аланія — за внесок у розвиток театрального мистецтва та високу виконавську майстерність[24]
  • 2016 — приз «Швидкий лев» за найкращу жіночу роль у картині Батальонъ[25] на кінофестивалі країн БРІКС у Йоханесбурзі (ПАР).

Скандал[ред. | ред. код]

[26]16 жовтня 2012 року в ефірі ток-шоу «Все буде добре!» ведуча Марія Аронова звернулася до гостей, діти яких страждають синдромом Дауна, з питанням: «Ви коли вночі проходите по темному коридору, ви не боїтеся, що ваша 11-річна дитина вас приріже? Або що дасть вам по голові важким праскою? Якщо ви хоча б на секунду знаєте, що означає дане захворювання, ця дитина може вбити свого близького!». Адвокати актриси Евеліни Бльоданс, матері дитини з синдромом Дауна, направили скаргу до Роскомнагляду на медіахолдинг ВГТРК і ведучу передачі Марію Аронову за її слова про дітей-інвалідів[27].

Після виходу передачі в ефір актриса Евеліна Бльоданс звинуватила Марію Аронову в наклепі і зажадала від неї привести статистику вбивств, скоєних дітьми з синдромом Дауна. «Якщо пані Аронова дозволяє собі в ефірі федерального каналу, на всю країну, неодноразово і абсолютно холоднокровно звинувачувати дітей із СД у такий кримінальної перспективі, значить, напевно, Марія Валеріївна знає більше, ніж ми, батьки дітей з СД», — написала Бльоданс у своєму ЖЖ[28]. Актриса також додала, що готує позов до телеведучої[29]. Примирення сторін сталося на шоу каналу НТВ «Центральне телебачення», на якому Марія Аронова в присутності Евеліни Бльоданс та інших батьків дітей з синдромом Дауна принесла публічні вибачення, при цьому вказавши на те, що її слова були неправильно витлумачені, адже Аронова говорила про конкретну дитину героїні програми «Все буде добре!», яка виявляла агресію і некеровану поведінку, а не про всіх дітей з синдромом Дауна. По закінченні програми Марія Аронова і Евеліна Бльданс обнялися в студії і пожаліли, що розпочався такий скандал.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ а б Указ Президента Російської Федерації Д. Медведєва від 21 березня 2012 року № 315 «Про присвоєння почесного звання „Народний артист Російської Федерації“».
  3. ↑ Центр «Миротворець»: Аронова Марія Валеріївн
  4. ↑ . Також він є одним з авторів сайту «Литпром», і публікується під ніком «Саша Штірліц». Фотоальбом картин сім'ї брата Марії Аронової. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  5. ↑ а б в Марія Аронова: «Я зважилася народжувати без чоловіка, бо дуже хотіла цю дитину». Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  6. ↑ а б в Інтерв'ю акторів 04.03.2004 13:50 Марія Аронова: «Закохуюся так, що Земля збивається з курсу!». Архів оригіналу за 12.05.2018. Процитовано 30.03.2019.
  7. ↑ МАРИЯ АРОНОВА: "ЕСЛИ НАДО, СТАНОВЛЮСЬ "ЖЕЛЕЗНЫМ ФЕЛИКСОМ" (rus) . Труд. 30 травня 2002. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  8. ↑ «Заради чоловіка худнути не буду». Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 30 березня 2019.
  9. ↑ «Турандот восстанавливает справедливость». Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 30 березня 2019.
  10. ↑ «Кришталевої Турандот» віддали в хороші руки. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  11. ↑ Кришталева Турандот і її женихи. Архів оригіналу за 26 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2019.
  12. ↑ Кришталева Турандот (2007). Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 30 березня 2019.
  13. ↑ Третьяковська галерея. Московська театральна премія «Кришталева Турандот». Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  14. ↑ «Кришталева Турандот» вручена в Москві. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  15. ↑ XIX церемонія вручення Вищої театральної премії Москви «Кришталева Турандот». Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 30 березня 2019.
  16. ↑ «Все буде добре!» [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // Телеканал «Росія-1»
  17. ↑ Марія Аронова народила дівчинку. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  18. ↑ Аронова Марія Валеріївна. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  19. ↑ Сторінка вистави «дівич-Вечір Club» на сайті Театру імені Пушкіна. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 30 березня 2019.
  20. ↑ Меньшов, Аронова и Дроздов озвучили героев «Зверополиса». www.kinometro.ru. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 4 березня 2016.
  21. ↑ Кришталева Турандот — Вища Театральна премія Москви / Лауреати премії / АРОНОВА Марія Валеріївна[недоступне посилання з Май 2018]
  22. ↑ УКАЗ Президента РФ от 02.02.2004 N 131 «О НАГРАЖДЕНИИ ГОСУДАРСТВЕННЫМИ НАГРАДАМИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ». Архів оригіналу за 10.01.2015. Процитовано 30.03.2019.
  23. ↑ Марія Валеріївна Аронова: НІКА-2008: За кращу жіночу роль другого плану нагородили Марію Аронову. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  24. ↑ Указ Глави Республіки Північна Осетія-Аланія від 8 вересня 2015 року № 237 «Про присвоєння почесного звання „Народний артист Республіки Північна Осетія-Аланія“ Аронової М. В., Князєву Е. В., Етушу Ст. А.». Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  25. ↑ Российский фильм "Батальонъ" стал обладателем африканского "Оскара" (рос.). РИА Новости. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
  26. ↑ Народная артистка России Мария Аронова была вынуждена устроить забастовку на гастролях в Сургуте. Актриса вместе с коллегами по спектаклю «Маленькие комедии» Михаилом Полицеймако и Сергеем Шакуровым вышла на сцену театра и рассказала, что им не заплатили гонорар за выступление. (03.04.18). скандал в Сургуте. РТ (рос.).
  27. ↑ Актриса Бледанс вимагає спростування слів Аронової про синдром Дауна. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 30 березня 2019.
  28. ↑ Евеліна Бледанс, Ця дитина може вбити близького [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Роскомнагляд визнав образливими слова Марії Аронової про дітей із синдромом Дауна. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Губайдуллина Елена Рашидовна Мария Аронова // Театр имени Евг. Вахтангова. — М.: Центрполиграф, 2001. — С. 4—14, фото. — ISBN 5-227-01251-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аронова_Марія_Валеріївна&oldid=40478470