Арон Даум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арон Даум
івр. אהרן דאום
фр. Ahron Daum
Daum friedrich.jpg
На заручинах своєї дочки Яель в 2007 році, рабин Арон Даум, вітають Арав Яаков Фрідріх, один з плідних і харизматичних рабинів в Антверпені, Бельгія
Основні відомості
Народження 6 січня 1951(1951-01-06) (70 років)
Бней-Брак, Ізраїль
Країна: Ізраїль Ізраїль
Бельгія Бельгія
Альма-матер: Богословська семінарія імені рабина Іцхака Ельханана, Лондонський Єврейський коледж
Конфесія: юдаїзм
Смерть: 27 червня 2018(2018-06-27)[1] (67 років)
Антверпен, Фламандський регіон, Бельгія
Праці й досягнення
Рід діяльності: письменник
Основні інтереси: теологія
Традиція/школа: юдаїка
Звання: почесний професор
Ступінь: доктор наук
Титул: рабин
Сайт: bestjewishstudies.com
CMNS: Арон Даум у Вікісховищі

Арон Даум (нар. 6 січня, 1951, Бней-Брак) — ізраїльський сучасний ортодоксальний рабин, учитель і автор. Він колишній головний рабин Франкфурта-на-Майні, зараз проживає в місті Антверпен, Бельгія.

Особисте життя та освіта[ред. | ред. код]

Арон Даум народився 6 січня 1951 року в місті Бней-Брак, Ізраїль. Він навчався в релігійній сім'ї Ашкеназі. Його батько Шмуель Даум був важливим учителем, педагогом і письменником віддавшим себе суспільству, вихідцем з відомої рабинської сім'ї, родом з Польщі та Богеміі (Чехія). Його мати Рифка Джина Даум походила з багатої купецькоі сім'ї в Шопроні, Угорщина. У нього три молодших брата. Коли йому виповнилося 13 років, почалося його інтенсивне релігійне навчання в знаменитій литовсько-хасидській єшиві «Ружин» в Бней-Браку. У віці 14 років він переїхав до Великої Британії, де продовжив навчання в єшиві Ха-Рама, а потім в знаменитій сіоністській єшиві «Ец Хаім» в Монтре, Швейцарія. В 1975 р. після отримання ступеня бакалавра в Швейцарії, він відправився в «Єврейський коледж[en]» Лондонського університету, де отримав ступінь бакалавра в галузі юдаїки (з відзнакою).[2] З 1978 року навчався у Богословській семінарії імені раббі Іцхака Ельханана[en], єшива університету в Нью-Йорку, де досяг магістра Біблеїстики (з відзнакою)[3] і отримав посвяту в рабини, що було засвідчено документом з особистим підписом й врученням професором рабином Йосефом Соловейчиком. Він відхилив пропозицію продовжити навчання для отримання титулу даяна, і повернувся до Європи, де одружився з Франсіс Френкел, у шлюбі з якою у них народилися три дочки. Він вільно володіє івритом, англійським, німецьким, французьким, нідерландським та їдиш, а також пасивно — латинською та арамейською.

Кар'єра на посаді рабина[ред. | ред. код]

В 1982 році він почав свою кар'єру в Швейцарії, як рабин єврейської громади в місті Біль.[4] В 1986 році він покинув цей пост, щоб захистити докторську дисертацію в «Christlich-Judische Institut» в Люцерні, на факультеті теології Люцернського університету[ru], в Швейцарії. В 1987 році він прийняв пост головного рабина єврейської громади Франкфурта-на-Майні[5][6], в той час найбільшої та престижної єврейської громади Федеративної Республіки Німеччини. Під час його перебування на цій посаді, проходив великий приплив російсько-єврейських іммігрантів з колишнього Радянського Союзу. Тому перша допомога цим людям, які часто перебували в складному економічному становищі, та інтеграція цього нового великого блоку, в рамках існуючої єврейської громади, стала ключовим пріоритетом його адміністрації, на початку 1990-х років. Інтеграція цих людей була часто складним питанням, оскільки в середині Радянського Союзу був обмежений простір для вираження єврейської ідентичності, що часто призводило до сумнівів про статус єврейського народу, і в будь-якому випадку певної апатії до єврейського життя. Таким чином, першим стержнем його рабинської служби було повторне опрацювання цих часто дуже складних питань, що стосуються єврейського статусу багатьох новачків. По-друге, він був рушійною силою розширення культурних і релігійних програм єврейської громади із залучення нових членів у таких заходах, як єврейські дні культури, концерти єврейської музики, поїздки єврейської спадщини, і основні уроки єврейської релігії.

Рабин Даум був також головою Бейт Діна Франкфурта. Він активно займався з Гіюр, питаннями Кашрута, Дін Тори, і навіть релігійними розлученнями (Гітін). Рабин Даум має досвід щодо гіюру, як релігійної точки зору рабинського суду (Бейт Дін), так і як вчитель і ментор з багаторічним досвідом роботи понад 15 років, у підготовці не євреїв, які хочуть стати євреями для галахіклі визнаного гіюру.

В 1994 році за сімейними обставинами, він пішов у відставку з поста головного рабина і переїхав до Бельгії, місто Антверпен, де вже проживала велика частина його сім'ї. Там він почав викладати юдаїзм в суспільних навчальних закладах та єврейських школах. В 1995 році прийняв посаду лектора з єврейського права на факультеті релігієзнавства в Вільпейк (Антверпен), Бельгії.[7] На знак подяки, за викладання в системі освіти і за його роботу з Галахи, факультет присвоїв йому звання почесного професора з єврейського права. З 2001 року, разом зі своєю дружиною він почав серію інформаційно-просвітницьких проектів для євреїв, які стають Баал Тшува, не євреїв, які зацікавлені в юдаїці, і людей, вступаючих в процес інтеграції та гіюру. Сьогодні ця діяльність займає більшу частину його часу, і як частина цієї роботи їм регулярно організовуються семінари з різних тем в галузі юдаїки, співпраці з «Шалом Центром», розташованим в Нідерландах та Ізраїлі.

Публікації[ред. | ред. код]

Професор Рабин Арон Даум є плідним автором різних тем, в області юдаїки. Живучи в Швейцарії він регулярно писав галахічні статті для єврейсько-швейцарсько-німецького тижневика «Judische Rundschau».[8] Під час свого перебування як головного рабина Франкфурта-на-Майні, він регулярно писав статті для «Die Judische Allgemeine», що виходив раз на два місяці журналу «Die GEMEINDE». З 2010 року він веде щомісячну колонку для журналу «Joods Actueel», найбільш поширеною єврейської публікації в Бельгії. В якій він пише в спектрі юдаїки, наприклад добре вийшла серія, починаючи з епохи Просвіти — з історії юдаїзму. Він є автором двох книг. Його перша книжка «Halacha aktuell»[9][10][11][12] що складається з двох томів і написана німецькою мовою. Там розглядаються галахічні проблеми і важливі актуальні теми як вони освітленні у галасі. Це унікальна робота в тому сенсі що є першою книгою написаною німецькою мовою часів пост-Голокосту, і тому була зустрінута з великим ентузіазмом в галахічному світі, отримавши офіційне схвалення багатьох відомих галахічних авторів. Деякі матеріали цієї книги були спочатку написані на класичному рабіністичному івриті і пізніше окремо опубліковані під назвою «lyunim b'Halacha». Його друга книжка «Die Judische Feiertage in Sicht der Tradition» (Єврейські свята в світлі Переказу). Книга являє собою збірник який складається з двох томів, що включають поєднання галахічних статей, проповідей, літургічних спостережень, гомілетичних думок і народних гумористичних оповідань, що відносять до європейського свята Шабату. В даний час він працював над кількома книгами нідерландською мовою з таких різноманітним тем як Кабала, історія єврейського народу, єврейський світ сьогодні з його різними течіями і іншими темам.

Книги[ред. | ред. код]

  • Halacha aktuell, Jüdische Religionsgestze und Bräuche im modernen Alltag (Haag und Herchen Verlag, Frankfurt am Main, 1992, 2 Vol., p. 387 — p. 773)
  • Iyunim b'Halacha (Haag und Herchen Verlag, Frankfurt am Main, 1992, p. 93)
  • Die Feiertage Israels, Die jüdischen Feiertage in er Sicht der Tradition (Herchen Verlag, Frankfurt am Main, vol. I, 1993, p. 556, vol. II, 1994, p. 557)
  • «Das aschkenasische Rabbinat: Studien über Glaube und Schicksal» (Julius Carlebach) / Die Rolle des Rabbiners in Deutschland heute (Ahron Daum)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ein Gelehrter aus ÜberzeugungIsraelitische Gemeinde zu Frankfurt am Main. — С. 46.
  2. Levine, Frank (1977). Рабин Даум офіційний сайт. 
  3. Charlop, Rabbi Zevulun (1982). Рабин Даум офіційний сайт. 
  4. Gefter, J. (1985). Рабин Даум офіційний сайт. 
  5. Sjazak, S. (1993). Рабин Даум офіційний сайт. 
  6. Schmidt, Martin (1992). Рабин Даум офіційний сайт. 
  7. Vonck Ph.D., Prof. J.G. (1996). Рабин Даум офіційний сайт. 
  8. Bollag, Peter (1991). Рабин Даум офіційний сайт. 
  9. Jakobovits, Chief Rabbi (1991). Рабин Даум офіційний сайт. 
  10. Diamant, Adolf (1992). Рабин Даум офіційний сайт. 
  11. Ahren, Yizhak (1993). Рабин Даум офіційний сайт. 
  12. Avraham Cahana Shapiro, Chief Rabbi of Israel (1991). Рабин Даум офіційний сайт. 

Посилання[ред. | ред. код]