Артеменко Степан Єлизарович
Артеменко Степан Єлизарович | |
---|---|
Народження |
9 (22) січня 1913 Рацулове, Одеський повіт, Херсонська губернія, ![]() |
Смерть |
5 травня 1977 (64 роки) Одеса, Українська РСР, ![]() |
Поховання | |
Приналежність |
![]() |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | Піхота |
Роки служби | 1935–1955 |
Партія | ВКП(б) |
Звання |
![]() |
Формування | 387-а стрілецька дивізія |
Командування | командир батальйону |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Арте́менко Степа́н Єлиза́рович (нар. 22 (9) січня 1913 — пом. 5 травня 1977) — командир 3-го стрілецького батальйону 447-го стрілецького полку 387-ї стрілецької дивізії, майор. Двічі Герой Радянського Союзу (27 лютого 1945 року, 31 травня 1945 року).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 22 січня 1913 року в селі Рацулове Одеського повіту Херсонської губернії. Українець. Закінчив 7 класів середньої школи та курси зоотехників. Працював заступником бригадира колгоспу.
У 1935 році призваний до Червоної Армії. З 24 листопада 1937 року[1] працював на посаді дільничого уповноваженого у Роздільнянському районному відділку НКВС[2].
Під час німецько-радянської війни — рядовий, командир взводу, роти і мотострілецького батальйону на Південно-Західному, Центральному, Сталінградському, Першому Білоруському, Першому і Другому Українських фронтах.
У вересні 1941 року в оборонних боях під Харковом замінив убитого командира взводу. Взвод утримав свої позиції, за що Артеменко С. Є. отримав свою першу нагороду — медаль «За відвагу», а за кілька днів йому присвоєно військове звання молодший лейтенант.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за вміле командування батальйоном 447-го стрілецького полку (387-а стрілецька дивізія, 61-а армія, 1-й Білоруський фронт) під час прориву ворожої оборони на південь від Варшави, капітан Артеменко С. Є. удостоєний звання Героя Радянського Союзу (медаль № 5687).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за бойові заслуги при форсуванні Одри і в боях за Берлін майор Артеменко С. Є. нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».
Після війни — на керівних посадах у сухопутних військах. Тривалий час був військовим комісаром одного з РВК м. Одеса. Від 1955 — полковник у відставці. Працював на заводі імені Січневого повстання в Одесі.
Помер 5 травня 1977 року. Похований в Одесі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Дві медалі «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу
- Орден Леніна
- Два ордена Червоного Прапора
- Орден Олександра Невського
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
- Орден Червоної Зірки
- Медаль «За відвагу»
інші медалі
Пам'ять[ред. | ред. код]
На батьківщині Героя встановлено бронзове погруддя.
В Одесі на будинку, в якому мешкав С. Є. Артеменко, встановлено меморіальну дошку.
В Роздільній на будинку районного відділку МВС України встановлено меморіальну дошку.
Також у Роздільній на його честь названий провулок.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Артеменко Степан Єлизарович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Біографія С. Є. Артеменка
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України
Література[ред. | ред. код]
- Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области/ составители Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984.
- Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975;
- Ефимов П. Самые высокие высоты. В кн.: Солдаты Родины. Одесса, 1976;
- Дважды Герои Советского Союза. М., 1973;
- Герои Советского Союза, т. 1. М., 1987.
- Народились 22 січня
- Народились 1913
- Померли 5 травня
- Померли 1977
- Поховані на Другому християнському кладовищі Одеси
- Полковники (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці Іванівського району Одеської області
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу — українці
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Двічі Герої Радянського Союзу
- Померли в Одесі
- Персоналії:Роздільнянський район