Астрід Ободритська
| Астрид Мекленбурзька Astrid | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Ауда донька короля Норвегії Хакона Могутнього Ярла Лади | |
| Спадкоємець: | Ґунхільда королева Швеції та Данії | |
| Народження: | 979 | |
| Смерть: | 1035 | |
| Країна: | Священна Римська імперія і Швеція | |
| Релігія: | католицтво | |
| Рід: | Мекленбурги | |
| Батько: |
Мечеслав III[1] князь ободритів | |
| Шлюб: | Улоф III Шетконунг | |
| Діти: | Анунд III Якоб, Інгігерда | |
Астрід Ободритська, Астрід Мекленбурзька (давньосканд. Astrid; швед. Estrid; біля *979 р. — †1035 р.) — дочка князя ободритів Мечеслава III (919—999 рр.)[1], шведська королева, дружина короля Швеції (1000—1022 рр.) Олафа Шетконунґа[2][3]; мати шведського короля Анунда Якоба і Великої княгині Київської Інгігерди.
Згідно легенди, Астрід потрапила до Швеції як військовий трофей із Західної Померанії. Вважається що, її батько, вождь племені полабських ободритів, віддав її за Олафа як закріплення мирного договору. Хоча сумнівно, щоб Олаф одружився з дочкою простого вождя, враховуючи монарші традиції та закони. Адже короля могла народити тільки носителька владичої крові дійсно пануючого державного діяча, а отже її батьком міг бути тільки природний князь ободритів. Ймовірно, за нею було багате придане (посаг), бо в сучасній їй Швеції відбувся підйом слов'янського впливу, насамперед серед ремісників.
Наложниця Олафа Шетконунга Едла була родом з тієї ж частини Європи, що і Астрід, яка ймовірно потрапила до Швеції аналогічним чином. Король ставився до Астрід і Едли однаково, а його син й дві дочки від Едли отримували ту ж пошану, що і діти від Естрід, хоча офіційно він був одружений лише на Естрід, і королевою була Естрід. Сноррі Стурлусон писав, що Естрід погано ставилася до дітей Едли (Емунда, Астрід і Гольмфріди), і тому Емунд був відісланий в Вендланд (Померанія) до родичів Едли, які його й виховали. Крім цього свідоцтва і згадки у того ж Сноррі про те, що Естрід любила помпезність і розкіш та була вимоглива до обслуги, про її особистість і характер нічого невідомо.
Естрід прийняла Хрещення у 1008 році разом з чоловіком, дітьми та багатьма представниками шведського дворянства. Прийнявши християнство, Олаф продовжував дотримуватися у політиці свободи віросповідання для власної країни. Але Швеція стала християнською державою тільки після релігійної війни між Інґе I Старшим і Свеном I у 1084—1088 роках.
Діти[ред. | ред. код]
- Інгігерда Шведська (близько 1001—1054 рр.) — на Русі іменована як Ірина (в монашестві — Ганна), дружина Ярослава Мудрого[4].
- Анунд III Якоб (коло 1010—1050 рр.) — король Швеції, спадкоємець Улофа III Шетконунґа по 1022 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Furstedotter Estrid av Obotriterna [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (швед.)
- ↑ Ulf Fransson, Ingmar Jansson // «Cultural interaction between East and West», 2007, s. 269 (англ.)
- ↑ Charles Raymond Dillion // «Royals and Nobels», iUniverse, 2002, s. 283 (англ.)
- ↑ Thomas Ross Gambrell // «An ancestral history, 8 B.C. to 1986», 2001, s. 105 (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Herman Lindqvist // «Historien om Sveriges drottningar», Estocolmo, Norstedt, 2006, ISBN 9-1130-1524-9. (швед.)
- Åke Ohlmarks // «Alla Sveriges drottningar», AWE/Geber, 1976, ISBN 9-1200-4795-9. (швед.)
Посилання[ред. | ред. код]
- SWEDEN, kings [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] (швед.) (англ.)
|
