Бабуся Мозес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Мозес.
Бабуся Мозес
Енн Мері Робертсон Мозес
Grandma Moses NYWTS.jpg
Фотофрагмент з портретом художниці від 1953 року.
При народженні Anna Mary Robertson Moses
Народження 7 вересня 1860(1860-09-07)
Вашингтон, штат Нью-Йорк, США або Грінвіч, Вашингтон, штат Нью-Йорк, США[1]
Смерть 13 грудня 1961(1961-12-13) (101 рік)
  Гусік-Фоллс, Ренсселер, штат Нью-Йорк, США[1]
Національність білі громадяни США[1]
Країна США США
Діяльність художниця, ілюстраторка
Напрямок примітивізм
Член Daughters of the American Revolutiond
Батько Russell King Robertsond[2]
Мати Margaret Shanahand[2]
CMNS: Бабуся Мозес у Вікісховищі

Бабуся Мозес (англ. Anna Mary Robertson (Grandma) Moses, 7 вересня 1860, Гринвіч біля Нью-Йорку, США — 13 грудня 1961, Хузік Фоллз) — американська художниця-аматорка, працювала в стилі примітивізм.

Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]

Походить з небагатої родини, що обумовило необхідність рано заробляти на життя і вплинуло на відсутність художньої освіти. Вона третя дитина в багатодітній родині, де було десять дітей. Батько, Рассел Кінг Робертсон, був фермером і мав невелику майстерню переробки льону. Мала Анна Мері допомагала на фермі і наглядала за малими дітьми. У віці 12 років наймалася на роботу у різні заможні родини, де працювала служницею, швачкою та економкою майже 15 років.

Малюванням захоплювалась з дитинства. Перші малюнки виконала соком рослин за браком олівців, надалі перейшла до створення вишивок.

Власна родина[ред. | ред. код]

Заміж вийшла лише у двадцять сім років, чоловік був найманцем-батраком. Почався новий етап праці на власну родину, де було десять дітей. Подружжя поховало п'ятеро дітей. Родина працювала і економила гроші, зароблені на виготовленні картопляних чіпсів та вершкового масла з молока корів, придбаного на збережені гроші Анни Мері. Родина мешкала у передмісті Стонтона, штат Вірджинія. Лише після декількох років економії їм з чоловіком вдалося придбати власну невелику ферму. Ні про яке отримання художньої освіти в цей період не йшлося, хоча вона продовжувала малювати уривками та займалась вишивкою.

Смерть чоловіка[ред. | ред. код]

Чоловік, Томас Мозес, помер 1927 року від серцевого нападу. Помічником на фермі родини став син Форрест Мозес. 1936 року 76-річна Анна Марія перебралася на життя в родину доньки. Наприкінці власного сьомого десятку років у пані почалося захворювання суглобів, що унеможливило вишивання. Рідна сестра Селестія порадила їй перейти до малювання, що мало менше навантаження на руки. Приблизно з власних 78-и років і розпочалася власне художня кар'єра майстрині. Вона обрала псевдонім «Матінка Мозес». Але її похилий вік сприяв появі іншого псевдоніму, яким став «Бабуся Мозес».

Малюнки і картини Бабусі Мозес простотою композицій нагадували її вишивки, де теж нема вивіреної перспективи та ознак повітря. Малюнки і картини майстрині йшли на продаж, як і її шитво чи вишивки.

Популярність[ред. | ред. код]

Поштова марка 1969 року з твором майстрині

У вітрині місцевої аптеки (котрі у Сполучених Штатах виконували функції дрібних крамниць і навіть дешевих їдалень) її малюнки побачив Луїс Келдор, що працював інженером у штаті Нью-Йорк. Він цікавився мистецтвом і придбав її малюнки в аптеці, а також низку її творів з її помешкання. Через три роки три її малюнки потрапили на виставку «Сучасні американські художники» у Нью-Йорку. Згодом її твори почали демонструвати на низці інших виставок як у Сполучених Штатах, так і за кордоном. Це збільшило їх продаж художницею та відомість.

Особливістю подачі композицій у Бабусі Мозес стало старанне прибирання ознак технічної цивілізації. Так, вона старанно прибирала з власних краєвидів стовпи і дроти електропостачання, літаки в небі тощо. На вулицях її краєвидів їдуть вершники, біжать коні, запряжені в брички або карети. Іноді подані перші автівки чи первісні паровози.

Картини Бабусі Мозес почали використовувати для рекламування таких свят як День Подяки, День матері, Різдво тощо. Американська преса і реклама почали пропагувати творчість дев'яносторічної майстрині як позитивний приклад для удовиць, домогосподарок, пенсіонерок. Зростала популярність її виставок, з часом персональних. 1950 року Національний прес-клуб зарахував бабусю Мозес до п'ятірки жінок США, гідних постійної медійної уваги. ЗМІ зробили з неї нову культурну ікону.

Її картини розміщали на косметичних виробах, на контейнерках з кавою, на сигаретах, на поштівках, на нових тканинах і на керамічних виробах. У віці вісімдесяти восьми років її оголосили «Жінкою року».

Президент Гаррі Трумен надав їй 1949 року премію за досягнення у мистецтві. 1950 року про неї створили документальну кінострічку.

Смерть[ред. | ред. код]

Померла на 101 році життя і була похована на цвинтарі Хузік Фоллз в сільській місцевості під Нью-Йорком.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Вишивки
  • «Беркшир восени»
  • «Чорні кони»
  • «Сіножать»
  • «Мої рідні пагорби»
  • «Старий будинок в клітинку»
  • «Старий міст»
  • «Біле Різдво»
  • «Червоний будинок»
  • «Пагорби Хузік взимку неподалік Нью-Йорку»
  • «Лови індиків до Дня Подяки»
  • «Зима»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://www.britannica.com/biography/Grandma-Moses
  2. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бабуся_Мозес&oldid=30304255