Перейти до вмісту

Поштова листівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Поштівка)
Поштова листівка
Галузь промисловості пошта
На заміну Offene Karted
Роботи в колекції Світовий музей Роттердама[1] і Netherlands Photo Museumd[1]
Зображення зворотної сторони
Фронтальне зображення
CMNS: Поштова листівка у Вікісховищі
Поштові листівки (до 1925 р.)
Друковані поштівки доби війни 1941—1945 рр., СРСР

Пошто́ва листі́вка, а також листі́вка[2], пошті́вка[3], заст.| пошто́ва ка́ртка[4], відкри́тка[5] — відкритий лист на цупкому прямокутному аркуші паперу, що містить зазвичай адресу, поштову марку та зображення з одного боку і текст повідомлення з іншого.

Колекціонування поштових листівок називається філокартією.

Листівка із зображенням фінських танцюристів була відправлена з Мустамяки до Рівного (Російська імперія, 1907)
Виготовлення дітьми Великодніх поштівок на площі біля пам'ятника Юрію Дрогобичу в Дрогобичі під час Великої Гаївки 17 квітня 2012 року

На лицьовому боці листівки знаходиться будь-яке повноформатне зображення, а її зворотна частина призначена для написання повідомлення і адреси отримувача та відправника, а також для наклеювання поштової марки. Часто марка друкується на листівці. Листівка може бути і не поштовою. У цьому випадку на ній немає поштової марки, це просто картка з цупкого паперу (картону) за розміром звичайного конверту.

Види листівок

[ред. | ред. код]

Ілюстровані листівки поділяються на художні (репродукційні та оригінальні) та документальні (фотолистівки).

Листівки, що випускаються поштовими відомствами, як правило, мають друкований знак поштової оплати і називаються маркованими поштовими листівками; на художніх немаркованих листівках передбачено місця для його наклеювання. Зазвичай листівки використовуються для привітання з днем народження або іншими пам'ятними датами.

Вітальні листівки Точна дата появи на світ першої листівки донині невідома. Приблизно наводять числа 150—200 років тому.

Так, за однією з версій, перша різдвяна листівка з'явилася в Англії 1794 року[джерело?]. Якийсь художник Добсон у вигляді поздоровлення із святом відправив своєму другові картинку із зображенням сімейства навколо ялинки. Другові це сподобалося, і наступного року Добсон виготовив декілька десятків подібних карток і розіслав їх всім своїм знайомим. А ще через декілька років знайшовся підприємець, що пустив мальовані привітальні картки в продаж. За іншою версією, вперше різдвяні листівки з'явилися 1841 року у вітрині книжкового магазину в Шотландії, щоправда існує також думка, що шотландці придумали цю версію, щоб позбавити англійців слави першовідкривачів. Цікаво, що і сьогодні різдвяні та новорічні листівки є найпопулярнішими серед всіх поштових карток.

Перша поштова картка була випущена в Австро-Угорщині. 1 жовтня 1869 року у поштовому обізі цієї країни з'явилася «кореспондентська картка» зі штампованою маркою вартістю в два крейцери[6]. Під час франко-прусської війни 1870—1871 років у протиборчих арміях Франції та Німеччини також народилася ідея розмістити на картці ілюстрації[7]. Деякі солдати стали поштові картки для рідних малюнками. Ця ідея була оперативно сприйнята комерсантами. За французькою версією перша ілюстрована поштова картка (листівка) була випущена книготорговцем Леоном Бенардо з Бретані, за німецькою — книготорговцем А. Шварцем з Ольденбурга[8].

З другої половині XIX століття вітальні листівки починають друкуватися в багатьох європейських країнах. Їх кількість вже обчислюється мільйонами. Спочатку на листівках найчастіше зображалося немовля Христос в яслах або інші релігійні сюжети. Пізніше з'являється Санта Клаус і композиції з квітів, гілок та ялинкових прикрас. До Росії вітальні листівки спочатку привозилися з-за кордону, переважно з Німеччини. Перші російські різдвяні листівки були випущені з добродійною метою Петербурзьким піклувальним комітетом, що видав до Різдва 1898-го серію з десяти листівок за малюнками відомих петербурзьких художників.

Перші листівки в Україні з'явилися у 1895 році Це сталося завдяки "антимонопольному" розпорядженню від 1894 року, що обмежило виняткові права на виробництво листівок поштового департаменту Російської імперії. І менше ніж через рік київський видавець Степан Кульженко надрукував першу партію поштових листівок з видами рідного міста. Пізніше ця серія була доповнена пейзажами та пам'ятними місцями інших міст України.[9]

У 1917 році вийшли перші поштові листівки присвячені Українським визвольним змаганням. Вони були присвячені Легіону УСС. Як правило були оформлені художниками Ю. Буцманюком та І. Іванцем. Особливо багато таких поштівок вийшло в період ЗУНР. Згодом оформилося в низку поштових серій що видавалися як в Галичині, так і українськими емігрантами у Чехословаччині, США та Канаді[10].

З приводу появи перших радянських вітальних листівок існують деякі розбіжності. Одні джерела стверджують, що вперше вони були видані обмеженим тиражем до Нового, 1942 року. За іншою версією, в грудні 1944 із звільнених від фашизму країн Європи радянські солдати стали присилати своїм родичам небачені досі барвисті іноземні новорічні листівки, і партійне керівництво вирішило, що потрібно налагодити виробництво власної, «ідеологічно витриманої» продукції. Масовий випуск новорічних листівок почався тільки у 50-х. На перших радянських новорічних листівках зображалися щасливі мами з хлоп'ятами і башти Кремля, пізніше до них приєдналися Дід Мороз і Снігуронька. А вже через деякий час промисловість випускала щонайширший асортимент листівок, що приємно радували око на вітринах газетних кіосків, заповнених традиційно непомітною друкарською продукцією. І хай якість друку і яскравість фарб радянських листівок поступалися імпортним, ці недоліки компенсувалися оригінальністю сюжетів і високим професіоналізмом художників.

Сучасні листівки

[ред. | ред. код]

Сучасні листівки стали яскравіші і розмаїтіші. З'явилися новорічні листівки з «приколами», чого раніше не було і в думках, відзначаються тенденції до деякої стандартизації зображень, явно навіяної діснеєвськими сюжетами. Чомусь геть зникли лялькові листівки[джерело?], що були фотографіями бутафорських засніжених будиночків з сніговиками — завдяки тривимірності казкового маленького світу, що зображається, такі листівки володіли особливою привабливістю. Якщо раніше практично всі листівки випускалися за участю професійних художників, то в наш час[коли?] з'явилася велика кількість дешевих листівок з низькою художньою цінністю та віртуальні листівки.

Київ на старих поштівках

[ред. | ред. код]

Львів на старих поштівках

[ред. | ред. код]

Маріуполь на старих поштівках

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б online image library Nederlands Fotomuseum
  2. Листівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. http://slovopedia.org.ua/41/53402/266185.html Поштівка Словник синонімів Караванського
  4. Картка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Відкритка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Информация [Архівовано 2008-06-06 у Wayback Machine.] из статьи Р. И. Боровиковой на сайте «ЛИterra». [Архівовано 2011-08-20 у Wayback Machine.]
  7. В почтовом музее Австрии [Архівовано 2015-12-22 у Wayback Machine.] // Филателия СССР. — 1975. — № 12. — С. 46—47. — (Рубрика: Глобус: проблемы, информация). [По материалам публикации в «Philatelic Magazine», L., August 1975.]п
  8. Арлазоров М. Вам письмо! Из истории мировой почты.[недоступне посилання з Август 2018]М.: Советская Россия, 1966. — С. 91—94.п
  9. Привітання за 3 копійки: розквит та занепад вітальних листівок на Чернігівщині - ichernihivets.com. ichernihivets.com (укр.). Процитовано 31 січня 2021.
  10. Тріска О. Поштівки Західно-Української Народної Республіки // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 238-240. ISBN 978-966-2067-65-1.
  11. Яруцкий Л. Мариупольские храмы, 1991.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Львівська поштівка: мандрівка давнім містом = Pocztówka Lwowska / з колекції О. Коробова ; [текст та упорядкув. Ю. Бірюльова]. — Л. : Ладекс, 2012. — 488 с. : іл. — укр. та польск. мовами. — ISBN 978-966-8233-57-9
  • Арлазоров М. Вам письмо! Из истории мировой почты. — М.: Советская Россия, 1966. — С. 91–94.
  • Ассоциация художников революции: каталог почтовых карточек, 1922—1932 / Общ. ред. — Загорский Валерий Борисович.
  • ДСТУ 3875-99 Зв'язок поштовий. Картки поштові. Технічні умови (із змінами). Введений в дію 01.01.2000.

Посилання

[ред. | ред. код]