Бандусяк Дмитро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Бандусяк
окружний провідник
Бандусяк-42.jpg
Загальна інформація
Народження 25 серпня 1919(1919-08-25)
с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область
Смерть 1946(1946)
с. Присліп, Міжгірський район, Закарпатська область
Псевдо «Лопата»
Військова служба
Приналежність Україна Карпатська Україна
Вид ЗС Karptska Ukraina COA.svg Карпатська Січ
UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
окружний провідник ОУН Закарпаття

Дмитро Михайлович Бандусяк (псевдо: «Лопата») (25 серпня 1919(19190825), с. Ясіня, нині Рахівський район, Закарпатська область — поч. 1946, с. Присліп, Міжгірський район, Закарпатська область) — окружний провідник ОУН Закарпаття у 1944—1946.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 серпня 1919 в селі Ясіня (нині Рахівського району Закарпатської області, Україна) у сім'ї Михайла та Марії (з дому Климпуш).

Навчався у Мукачівській торговельній академії, був членом Пласту.

У 1939 вояк «Карпатської Січі», зумів після окупації Закарпаття угорською армією перебратись за кордон до Словаччини.

Співзасновник ОУН в Карпатській Україні[ред. | ред. код]

Наприкінці 1939 знову повертається до Закарпаття та відновлює зв'язок із членами ОУН, які залишились в Україні. 1 січня 1940 рік в селі Великі Лучки на Мукачівщині була зібрана нова крайова екзекутива. Дмитро Бандусяк став організаційним референтом, Михайло Орос підреферентом юнацтва, Василь Потушняк референтом пропаганди (згодом пост перейняв Степан Пап), а Іван Романець референт по ідеології. Членами крайового проводу також були обрані Михайло Габовда та Михайло Кіштулинець. Крайовим провідником став Андрій Цуга.

У боротьбі проти угорських окупантів[ред. | ред. код]

15 березня 1941 року в річницю окупації Угорщиною Закарпаття зірвано над Хустським замком угорський державний прапор і на його місці встановлено український синьо-жовтий стяг. Водночас на місці боїв з угорською армією був встановлений дубовий хрест із табличкою з надписом «Борцям за волю України». Організаторами заходу були Дмитро Бандусяк та Іван Романець, а виконавцями — Павло Кришка, Михайло Човгань, Андрій Шевера та Василь Обручар. Прапор виготовила Марія Бісун, випускниця Мукачівської торговельної академії.

У 1942 заарештований угорською поліцією, перебував в ув'язненні із сотнями патріотів у замку Ковнера в Мукачево, засуджений на 12 років. Звільнений у 1944 після перевороту Ференца Салаші разом із Андрієм Цугою.

В УПА[ред. | ред. код]

Після повернення Бандусяка в Хусті було створено тимчасовий провід, у якому він перебирає посаду окружного провідника ОУН Закарпаття. Згодом його відряджено до Галичини шукати зв'язку. Бандусяк прийшов з Галичини з представником проводу, який ознайомив актив із ситуацією, яка виникла в організації і в УПА. Було проведено два вишколи, один в лісі за Вишковом, а другий у лісі біля села Колодне.

Загинув на початку 1946 у бою біля села Присліп Міжгірського району, оточений відділом НКВД.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дем'ян Г. Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА. Нарис історії та фольклористики.
  • Історія Гуцульщини / гол. ред. М. Домашевський. — Львів, 2000. — Т. V.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання[ред. | ред. код]