Башаров Марат Алімжанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Башаров Марат Алімжанович
тат. Марат Галимҗан улы Бәшәров
Basharov Marat.jpg
Дата народження 22 серпня 1974(1974-08-22)[1] (44 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Професія актор
Нагороди
IMDb ID 0045388
marat-basharov.narod.ru
Башаров Марат Алімжанович у Вікісховищі?

Марат Алімжанович Башаров (тат. Марат Галимҗан улы Бәшәров; нар.. 22 серпня 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, телеведучий. Заслужений артист Республіки Татарстан (2012). Лауреат Державної премії Російської Федерації (2002).

Протрапив до бази «Миротворець» за свідоме порушення Державного кордону України та незаконну гастрольну діяльність на території окупованого Росією Криму[2]. У квітні 2015 та листопаді 2016 рр., грав у спектаклі «Сублімація любові» в містах Сімферополі та Ялті[3][4].

Також він підтримував пропагандистські заходів у включеному Криму У 2015 році був учасником Міжнародного Дитячого Кінофестивалю «Червоні вітрила».

У квітні 2016 року проходила протестна акція в Києві, з вимогою недопущення в'їзду Башарова в Україну[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Марат Башаров народився в Москві 22 серпня 1974 року в родині, яка не має відношення до акторської справи (мати — кухар, батько слюсар-сантехнік). За національністю татарин. За віросповіданням-мусульманин-суніт.

Після закінчення школи вступив на юридичний факультет МДУ. За пропозицією брата (працює театральним критиком) вирішив пройти проби на роль у виставі «Кентервілльский привид» (театр «Сучасник»), і після отримання ролі два сезони брав участь у постановках цієї вистави.

Після припинення[прояснити] навчання в МДУ Марат Башаров вступив у 1992 році до Вищого театрального училища імені М. С. Щепкіна; під час навчання в якому брав участь у зйомках реклами, а також в епізодичній ролі у фільмі, знятому Микитою Михалковим (1995).

З 2009 року, починаючи з 8 по н. в. сезону програми, веде передачу «Битва екстрасенсів» на каналі ТНТ, замінивши Михайла Пореченкова. Влітку 2015 року в парі з Наталією Бардо[6] недовго вів розважальне телешоу «Містер і Місіс ЗМІ»[7] на «Першому каналі»[8][9].

У 2010 році Марат Башаров став лауреатом премії «Зірка Театрала» в номінації «Зоряний дощ». Також в цьому році знявся в серіалі «Індус» разом з індійською актрисою Панчхи Бора.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Марат Башаров перебував у фактичному шлюбі з Єлизаветою Круцко (в минулому колишньої агентки актора Андрія Краско), що працює в студії «Тріте». Шлюб був «узаконений по ісламу», був прочитаний никах, а Єлизавета прийняла іслам. 6 вересня 2004 року в подружжя народилася донька Амелі. У 2009 році після набуття широкого розголосу зв'язку з Тетяною Навкою преса повідомила про розставання з Круцко.

9 листопада 2012 року рішенням мирового судді був позбавлений права на водіння транспортних засобів на 1 рік і 8 місяців за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння[10].

31 травня 2014 року Марат Башаров одружився на актрисі Катерині Архаровій, племінниці актора Еммануїла Віторгана[11][12]. У жовтні 2014 року Катерина з численними забоями, переломом носа і струсом мозку була поміщена до лікарні. 11 листопада 2014 року в ефірі передачі «Хай говорять» («Перший канал») вона розповіла про побиття її Башаровим, його нападах жорстокості і пристрасті до алкоголю[13]. У березні 2015 року Архарова та Башаров офіційно розлучилися.

5 липня 2016 року Марат Башаров повідомив, що одружується на своїй вагітній шанувальниці, Єлизаветі Шєвирковій. Син Марсель народився 28 липня 2016 року. Одруження відбулося 9 вересня 2017 року, на день 870-річного ювілею Москви.

Марат Башаров захоплюється спортом, зокрема, грає у футбол (у тому числі в команді зірок естради «Старко»), теніс, хокей[14].

21 березня 2019 року, актор розлучився з Єлизаветою Шевирковою. Рішення про розірвання шлюбу прийняв Світовий суд РФ, засідання пройшло у закритому режимі. [15]

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Московський театр «Современник»
  • 1991 — «Кентервільський привид» — герцог Сессіл (1991—1992)
Сучасний театр антрепризи
  • «Одружуватися вам треба, пане!» (за мотивами комедії М. Некрасова «Осіння нудьга») — Барин Ласуков
  • «Сублімація кохання» (за твором Альдо де Бенедетті) — П'єтро, драматург

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1994 ф Стомлені сонцем танкіст
1998 ф Сибірський цирульник Полієвський
1999 ф Ворошиловський стрілок Ігор Зворигін
2000 ф Весілля Мішка Крапівін
2000 ф Чорна кімната Женя (новелла «Гіпноз»)
2000 ф Горе від розуму Антон Антонович Загорецкий
2000 ф Тихі вири гаїшник
2000 с Ідеальна пара Андрій
2001 с Кобра Кирило Гридньов
2001 с Кордон. Тайговий роман лейтенант Іван Столбов
2002 с Льодовиковий період Саша Каплєвіч
2002 ф Олігарх Кошкін
2002 ф Шукшинські оповідання (новела «Гена Пройдисвєт») Гена Пройдисвет
2003 ф Спас під березами хуліган на мотоциклі
2004 ф Моє велике вірменське весілля Женя
2004 ф 72 метра капітан-лейтенант Петро Орлов
2004 с Холостяки Гоша Кюрдзідіс
2004 с Загибель імперії Штольц
2004 с Родственный обмен Женя
2004 ф Слова та музика Ім'я персонажу не вказано
2005 с Сатисфакція Микола I
2005 ф Небесне життя Лєсков
2005 с Полювання на ізюбря Дмитро Неклясов, заступник Ізвольського
2005 ф Турецький гамбіт Гридньов
2006 с Утьосов. Пісня довжиною в життя Леонід Утьосов в молодості
2006 ф Дикарі Містер
2006 ф Зображуючи жертву Карась
2006 ф Угода Іван
2006 ф Снігова королева Андрій
2006 ф Танкер «Танго» Дмитро Трізняк
2006 с Головний калібр Сергій
2006 ф Перший вдома Сан Санич Білий («Доцент») / Василь Алібабаєвич
2007 ф Консерви Ігор Давидов
2007 ф 1612 воєвода Новолока
2007 ф День виборів «Стоматологи»
2007 с На шляху до серця Герман, кардіохірург
2007 ф Контракт на любов Ілля Ракітін
2007 ф Ленінград Юра Краско
2008 ф Панове офіцери: Врятувати імператора підпоручик Любавін
2008 ф На краю стою підполковник Власов
2008 ф Нова Земля Толя-слюсар
2008 ф Віддамся в хороші руки Едік Бауров
2008 ф Старша дружина продавець овець
2008 ф Ловець вітру батько Руслана
2009 ф Пассажирка матрос Чижиков
2009 ф Юленька Андрій Бєлов
2009 с Сільська комедія Костя Пишкін
2009 с Історія льотчика Сергій Філатов
2009 ф На краю стою… підполковник Власов
2010 ф Назад до СРСР Антон Родімов
2010 ф В стилі Jazz актор
2010 ф Діамантова рука 2 Козодоєв
2010 ф Зайцев, пали! Історія шоумена Дмитро Афонічев
2010 с Індус Антон Пономарьов
2011 ф Самогубці повітроплавець
2011 ф Службовий роман. Наш час Самохвалов
2011 ф На гачку! інший Власов
2011 с Зрада Сергій Романенко
2011 ф Красунчик Сергій Курлянський
2012 ф Відстебніть ремені Максим Аганов
2012 ф Ржевський проти Наполеона Багратіон
2012 с Анна Герман. Таємниця білого янгола Валентин Лавришін
2013 с Думай як жінка Євгеній Новіков, Єва
2013 ф Пока ще жива Андрій
2013 ф Друге дихання Ігор
2013 ф Новорічнний рейс Павловський
2014 ф Добре і'мя Антон Добряков
2014 ф Фотограф / Fotograf Соколов, батько Колі
2015 ф Батальонъ Олександр Керенський
2015 ф Глубина Роман
2016 ф Герой Барон
2016 с П'яна фірма начальник ОВС Гнілорибов
2017 ф Рух вгору Генадій Терещенко
2017 ф Мулла Артур
2017 ф Дно Олександр Керенський
2018 ф Оракул: Гра втемну Ім'я персонажу не вказано

Телевидение[ред. | ред. код]

Брав участь у телевізійних проектах:

  • «Зірки на льоду» в парі з фігуристкою Тетяною Навкою, їх пара стала переможницею цього проекту;
  • «Льодовиковий період», як телеведучий з співведучою фігуристкою Іриною Слуцькою;
  • «Льодовиковий період-2», як телеведучий з співведучою Анастасією Заворотнюк;
  • «Льодовиковий період-3» в парі з фігуристкою Тетяною Навкою;
  • З 11 жовтня 2009 року став ведучим 8-го і наступних сезонів реаліті-шоу «Битва екстрасенсів» (ТНТ);
  • «Лід і полум'я», як телеведучий з співведучою Анастасією Заворотнюк;
  • Премія «Покликання» 2009, спектакль на церемонії. Роль лікаря, разом з Сергієм Шакуровим;
  • «Танці з зірками-2012» в парі з танцівницею Христиною Асмаловською. Їх пара посіла третє місце, бо Марат не був присутній на фіналі передачі через смерть матері.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #143943642 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Башаров Марат Алимжанович / Башаров Марат Алімжанович / Basharov Marat Alimzhanovich(рос.)
  3. «Сублимация любви» в Симферополе(рос.)
  4. Сублимация любви(рос.)
  5. Активисты требуют от СБУ запретить въезд в Украину Марату Башарову из-за гастролей в Крыму (рос.)
  6. Мистер и миссис СМИ начинают и заканчивают. Политический юмор на ТВ проигрывает творцам и участникам серьезных шоу. Новая газета. 2015-06-26. 
  7. «Мистер и Миссис СМИ» «Мистер и миссис СМИ»: Марат Башаров и Наташа Бардо представят картину дня vokrug.tv (29.05.2015)
  8. "Мистер и миссис СМИ": разочарование неумелых потуг. Собеседник. 2015-06-10. 
  9. Лёгкий жанр. Московский комсомолец. 2015-06-18. 
  10. Марата Башарова лишили водительских прав на 20 месяцев // Российское агентство правовой и судебной информации (РАПСИ)
  11. Марат Башаров женился на сестре Максима Виторгана // KP.RU
  12. Марат Башаров повёл под венец племянницу Эммануила Виторгана // НТВ.Ru
  13. Пусть говорят. Кулак Марата Башарова // Первый канал
  14. Башаров: «Обожаю Карпина» // «Спорт сегодня», 15.04.2007
  15. Актор Марат Башаров розлучився з дружиною Єлизаветою Шевирковою. Ukr.Media (uk). 2019-03-21. Процитовано 2019-03-21. 
  16. Пять вечеров с Чацким
  17. Указ Президента Российской Федерации от 10.06.2002 г. № 572 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации в области литературы и искусства 2001 года»