Бенардос Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Миколайович Бенардос
Benardos N.N.jpg
М. М. Бенардос
Народився 8 липня 1842(1842-07-08)
с. Бенардосівка, Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 21 вересня 1905(1905-09-21) (63 роки)
Фастів
Громадянство Російська імперія
Діяльність вчений-електротехнік
Відомий творець дугового електрозварювання (1882)
Alma mater Київський університет
Петровська землеробська і лісова академія

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Лабораторія.

Мико́ла Микола́йович Бена́рдос (8 липня 1842(18420708), с. Бенардосівка, Єлизаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, тепер с. Мостове, Миколаївська область, Україна — 21 вересня 1905, Фастів) — український винахідник, творець дугового електрозварювання (1882).

Біографія[ред.ред. код]

Микола Миколайович Бенардос народився в селі Бенардосівці Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (тепер село Мостове Миколаївської області, Україна).

У 186266 роках навчався на медичному факультеті Київського універистету, у 1866—1867 — у Петровській землеробській і лісовій академії у Москві (нині Тімірязєвська сільсько-господарська академія).

На початку 1870-х роках Микола Бенардос став винахідником-професіоналом. Наприкінці 1870-х і на початку 1880-х років він їздив до Німеччини, Франції, Англії й Іспанії вивчати техніку та способи реалізації деяких своїх винаходів, для якої в Росії були несприятливі умови.

Бенардос жив у Костромській губернії, а від 1884 року проводив велику винахідницьку роботу в Петербурзі.

У 1889 році вчена рада Петербурзького електротехнічного інституту присвоїла Бенардосу почесне звання інженера-електрика. У 1892 році Російське технічне товариство нагородило Миколу Бенардоса медаллю.

1898 року Микола Бенардос повернувся в Україну і оселився у Фастові на Київщині, де й жив до самої смерті.

Наукова діяльність і винахідництво[ред.ред. код]

Основні напрями винахідницької діяльності Миколи Бенардоса — електротехніка, електрозварювання.

За силою і глибиною винахідницького таланту, широтою інтересів, надзвичайною наполегливістю в роботі і працездатністю Микола Миколайович Бенардос справедливо займає одне з перших місць серед винахідників світу. За неповними даними, йому належить близько 120 винаходів.

Світову славу Бенардосу принесло винайдення електричного дугового зварювання і різання металів — одного з найважливіших сучасних технологічних процесів. Особливо багато уваги він приділяв дуговому зварюванню вугільним електродом, яке дістало назву «Спосіб Бенардоса». Бенардоса справедливо вважають родоначальником дугового електрозварювання, бо він накреслив головні напрями його розвитку, розробив основні принципи багатьох сучасних способів дугового зварювання. Крім того, Бенардос створив багато конструкцій зварювальних автоматів, розробив способи дугового зварювання різними електродами, дугового різання, підводного зварювання та різання, зварювання на вертикальній поверхні. Винахідник запровадив механізацію і автоматизацію зварювальних процесів, також висловив ідею зварювання в газовому струмені й під флюсом. Він винайшов оригінальні способи точкового і шовного контактного електрозварювання.

Бенардосу належить також багато винаходів в інших галузях техніки, зокрема у залізничному й водному транспорті, енергетиці, військовій справі, сільському господарстві, акумуляторобудуванні, побутовій техніці.

Музей Миколи Бенардоса[ред.ред. код]

У травні 1981 року засновано музей Миколи Бенардоса у Переяславі-Хмельницькому. Музей розмістили на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав», у будинку, перевезеному із села Вороньків Бориспільського району. Робочий кабінет, вітальня, майстерня та лабораторія Бенардоса відтворені за описом і гравюрою з французького журналу «La Nature» за 1881 рік[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]